Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ДІЇ 13 Bible Online

ДІЇ 13 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ДІЇ 13

¹В Антіохійській Церкві були [деякі] пророки й учителі: Варнава, Симон, прозваний Нігером, Луцій киринеєць, Манаїл, вихований разом з тетрархом Іродом, і Савло.

²Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх.

³Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили.

⁴Вони були послані Святим Духом і пішли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру.

⁵Будучи в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг.

⁶Пройшовши весь острів аж до Пафи, знайшли якогось чоловіка‑ворожбита, лжепророка, юдея на ім’я Вар‑Ісус,

⁷який був при проконсулі Сергії Павлі, розумному чоловікові. Той, покликавши Варнаву й Савла, намагався почути Боже Слово.

⁸Та проти них виступив Еліма — ворожбит, — так перекладається його ім’я, — намагаючись відвернути проконсула від віри.

⁹Але Савло, він же Павло, сповнившись Духом Святим і поглянувши на нього,

¹⁰сказав: О, сповнений усякого підступу й усякої злоби сину диявола, ти ворог усякої правди! Чи не перестанеш ти перекручувати рівні Господні дороги?

¹¹І нині рука Господня на тобі: ти будеш сліпий, не бачитимеш деякий час сонця! І зненацька морок і темрява огорнули його, і, ходячи навпомацки, він шукав провідника.

¹²Тоді проконсул, побачивши, що сталося, повірив, дивуючись вченню Господа.

¹³Відпливши з Пафи, ті, хто був з Павлом, прийшли до Пергії Памфилійської. Іван же, відлучившись від них, повернувся в Єрусалим.

¹⁴Вийшовши з Пергії, вони прибули до Антіохії Пісидійської і, ввійшовши до синагоги в суботній день, сіли.

¹⁵Після читання Закону й Пророків послали начальники синагоги до них, кажучи: Брати, якщо є у вас слово потіхи для людей, говоріть!

¹⁶Підвівшись і давши знак рукою, Павло сказав: Мужі ізраїльські й ви, хто боїться Бога, слухайте!

¹⁷Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв народ, який перебував у Єгипетській землі, могутньою рукою вивів їх із неї.

¹⁸І сорок років годував їх у пустелі.

¹⁹Підкоривши сім народів у ханаанській землі, дав їм у спадщину їхню землю —

²⁰майже через чотириста п’ятдесят років. А після цього дав суддів — до пророка Самуїла.

²¹Потім просили царя — і Бог дав їм Саула, сина Киса, мужа з племені Веніяміна, — на сорок років.

²²Відкинувши його, Він поставив їм царем Давида, якому засвідчив і сказав: Знайшов Я Давида, сина Єссея, людину Мого серця, — він виконає всі Мої наміри!

²³З його потомства Бог за обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса.

²⁴Іван перед Його приходом проповідував хрещення на покаяння всьому ізраїльському народові.

²⁵А коли Іван завершував свій шлях, то сказав: За кого ви мене вважаєте? Це не я! Але йде за мною Той, Якому я не гідний розв’язати ремінця від взуття!

²⁶Мужі‑брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння.

²⁷Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи.

²⁸Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його.

²⁹Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці.

³⁰Та Бог воскресив Його з мертвих!

³¹Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми.

³²І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам;

³³Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

³⁴А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида!

³⁵Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління.

³⁶А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, — і побачив тління.

³⁷Але Той, Кого Бог воскресив, — не побачив тління.

³⁸Тому нехай буде відомо вам, мужі‑брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, —

³⁹у цьому кожний, хто вірить, оправдується.

⁴⁰Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків:

⁴¹Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, — справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам!

⁴²Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова.

⁴³Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті.

⁴⁴А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово.

⁴⁵Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили.

⁴⁶Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників.

⁴⁷Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!

⁴⁸Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя.

⁴⁹І Слово Господнє ширилося по всій країні.

⁵⁰А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території.

⁵¹Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії.

⁵²А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.