Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ДІЇ 15 Bible Online

ДІЇ 15 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ДІЇ 15

¹Та деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!

²Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.

³Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.

⁴Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них.

⁵Та піднялися деякі з партії фарисеїв[11], які повірили, і говорили, що їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали закон Мойсея.

⁶Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

⁷Після тривалого обговорення Петро, вставши, сказав їм: Мужі‑брати, ви знаєте, що з перших днів Бог зробив серед нас вибір, щоб моїми устами язичники почули слово Євангелії і повірили.

⁸І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши [їм], як і нам, Святого Духа;

⁹жодної різниці не зробив між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.

¹⁰То чому ж тепер випробовуєте Бога, намагаючись накласти учням на шию ярмо, якого не змогли понести ні наші батьки, ні ми?

¹¹Але віримо, що ми, як і вони, спасемося благодаттю Господа Ісуса.

¹²Замовкли всі люди й слухали Варнаву та Павла, які розповідали, скільки через них зробив Бог ознак і чудес між язичниками.

¹³Коли вони закінчили, Яків у відповідь сказав: Мужі‑брати, послухайте мене.

¹⁴Симон розповів, як від самого початку навідався Бог, щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені.

¹⁵І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:

¹⁶Після цього повернуся і відбудую зруйнований намет Давида, і руїну його відбудую, і підніму його,

¹⁷щоб решта людей і всі язичники, над якими закликається Моє Ім’я, шукали Господа, — говорить Господь, Який чинить це [все];

¹⁸відомі від віку [Богові всі Його діла]!

¹⁹Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога,

²⁰але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові.

²¹Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги в синагогах щосуботи.

²²Тоді апостоли, старші й вся Церква вважали за потрібне послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з‑поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, — провідних мужів між братами.

²³І написали [таке] своєю рукою: Апостоли і старші, [і] брати, — вітання тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників!

²⁴Ми почули, що деякі, кого ми не посилали, пішовши від нас, викликали у вас замішання вченням, яке схвилювало ваші душі, [навчаючи, що треба обрізатися і зберігати Закон];

²⁵ми, однодушно вибравши мужів, вважали за потрібне послати їх до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом —

²⁶людьми, які посвятили свої душі Імені нашого Господа Ісуса Христа.

²⁷Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме.

²⁸Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного:

²⁹стримуватися від жертв ідолам, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете уникати. Бувайте здорові!

³⁰Посланці прийшли до Антіохії і, зібравши людей, передали послання.

³¹Прочитавши, ті зраділи від цієї потіхи.

³²Юда і Сила, будучи самі пророками, багатьма словами втішали і зміцнювали братів.

³³А коли вони перебули деякий час, брати їх відпустили з миром до тих, хто їх послав.

³⁴[Але Сила захотів залишитися там, а Юда сам повернувся в Єрусалим].

³⁵Павло ж і Варнава жили в Антіохії, навчаючи та разом з багатьма іншими благовістячи Господнє Слово.

³⁶А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, щоби побачити, як поживають.

³⁷Варнава забажав узяти з собою і Івана, прозваного Марком,

³⁸а Павло вважав за краще не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю.

³⁹І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру,

⁴⁰а Павло, переданий братами благодаті Божій, вибравши Силу, пішов.

⁴¹І проходив він Сирією та Килікією, зміцнюючи Церкви.