Read Ukrainian Contemporary Version 2023 2 КОРИНТЯН 11 Bible Online

2 КОРИНТЯН 11 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

2 КОРИНТЯН 11

¹О, коли б ви трохи потерпіли моє безумство. Та ви й так терпите мене.

²Адже я палаю до вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб, наче чисту діву, поставити перед Христом.

³Та боюся, щоби часом, як змій звів Єву своїм лукавством, аби не зіпсувалися ваші думки, щоб ви не відхилилися від простоти й чистоти, яка в Христі.

⁴Бо як прийшов би хто і проповідував іншого Ісуса, якого ми не проповідували, або прийняв іншого духа, якого ви не прийняли, або іншу євангелію, яку ви не прийняли, то ви з радістю терпіли б.

⁵Думаю, що я нічим не менший від вищих апостолів.

⁶Хоч я і простий у слові, але не в знанні, адже в усьому ми завжди були відкритими перед вами.

⁷Хіба я вчинив який гріх, коли принижував себе для того, аби ви були звеличені? Адже я даром благовістив вам Божу Євангелію!

⁸Від інших Церков забрав я, приймаючи плату, щоб вам служити.

⁹А коли я прийшов до вас, то терпів нестатки, але нікому не був тягарем, бо мої нестатки поповнили брати, які прибули з Македонії. Я в усьому стримував себе, щоб не бути вам тягарем, — і буду стримувати.

¹⁰Істина Христа є в мені; і цю похвалу не відніме в мене ніхто в країнах Ахаї.

¹¹Чому? Тому, що я не люблю вас? Те знає Бог.

¹²А що роблю, те й буду робити, аби тим, котрі шукають підстави здаватися такими, як ми, усунути підставу того, чим вони хваляться.

¹³Адже вони — лжеапостоли, робітники лукаві, які видають себе за апостолів Христа.

¹⁴І не дивно, бо сам сатана видає себе за ангела світла.

¹⁵Тому не є щось надзвичайне, коли і його слуги видають себе за служителів праведності: їхній кінець буде за їхніми вчинками.

¹⁶Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за божевільного. А коли ні, то прийміть мене хоча б як божевільного, щоб і я трохи похвалився.

¹⁷Те, що кажу з цього приводу похвали, не кажу це від Господа, а наче в безумстві.

¹⁸Оскільки багато хто хвалиться тілом, то і я похвалюся.

¹⁹Тому що будучи мудрими, ви радо зносите безумних.

²⁰Адже ви терпите, коли вас хто поневолює, коли хто об’їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б’є вас в обличчя.

²¹На сором кажу, що ми наче стали безсилими. Якщо хто наважується на щось, то — кажу це в безумстві — відважусь і я.

²²Вони юдеї? — І я. Вони ізраїльтяни? — І я. Вони нащадки Авраама? — І я.

²³ Вони слуги Христові? — Кажу як нерозумний: я — більшою мірою! У труднощах — більше, в ранах — дуже багато, у в’язницях — надмірно, на межі смерті — часто.

²⁴Від юдеїв я дістав п’ять разів по сорок ударів без одного.

²⁵Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбивався зі мною, — ніч і день я провів у безодні.

²⁶Часто перебував у подорожах: у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від одноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, в небезпеках на морі, у небезпеках від лжебратів;

²⁷у клопотах і труднощах; часто в недосипанні, в голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.

²⁸Крім цього зовнішнього, налягають на мене щоденні турботи за всі Церкви.

²⁹Якщо хто хворий, то хіба я не хворію? Якщо хто спокушається, то я хіба не палаю?

³⁰Коли вже маю хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю.

³¹Бог і Отець Господа Ісуса, Який є благословенний навіки, знає, що не кажу неправди.

³²У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, [вистежуючи], щоб мене схопити,

³³але мене через вікно спустили в кошику по стіні, — і я вирвався з його рук.