Read Ukrainian Contemporary Version 2023 КНИГА СУДДІВ 11 Bible Online

КНИГА СУДДІВ 11 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

КНИГА СУДДІВ 11

¹Їфтах з Гілеаду був могутнім воїном. Він був сином жінки-розпусниці, хоч його батьком був ізраїльтянин Гілеад.

²Але й законна дружина Гілеада народила йому синів. І коли сини Гілеада від його дружини повиростали, то прогнали Їфтаха з такими словами: Ти не матимеш долі в спадщині нашого батька, тому що ти народжений від іншої жінки!

³Тому Їфтах утік від своїх братів, і поселився в краю Тов. Навколо Їфтаха збирались усякі негідники й звершували злочинні наскоки.

⁴Так сталося, що за якийсь час аммонійські племена почали воювати з Ізраїлем.

⁵Коли ж аммонійці стали нападати на Ізраїль, то гілеадські старійшини пішли в край Тов, аби запросити Їфтаха,

⁶Вони сказали Їфтахові: Повернись, стань нашим вождем, і будемо разом воювати з аммонійськими племенами!

⁷Але Їфтах відповів гілеадським старійшинам: Хіба то не ви мене зненавиділи, прогнавши мене з батьківського дому? Чому ж ви прийшли до мене тепер, коли ви зазнали утисків?

⁸А гілеадські старійшини відповіли Їфтахові: Тому тепер ми й звертаємось до тебе, аби ти пішов з нами, та воював з аммонійськими племенами як наш вождь на чолі всіх мешканців Гілеаду!

⁹Однак Їфтах перепитав гілеадських старійшин: Якщо ви повертаєте мене, щоб воювати з аммонійцями, і ГОСПОДЬ видасть їх мені, то чи й після того я залишатимусь вашим вождем?

¹⁰ГОСПОДЬ нехай буде Свідком між нами, — запевнили гілеадські старійшини Їфтаха, — якщо ми не зробимо так, як ти кажеш!

¹¹Тож Їфтах пішов зі старійшинами Гілеаду, й народ настановив його над собою главою та вождем. Їфтах повторив усі свої слова перед ГОСПОДОМ у Міцпі.

¹²Після цього Їфтах направив до царя аммонійських племен послів зі словами: Що ти маєш проти мене, вдершись у мій край, аби воювати проти мене?

¹³А цар аммонійських племен відповів послам Їфтаха: Тому що Ізраїль по дорозі з Єгипту захопив мої землі від Арнону й до Яббоку, — аж до самого Йордану. Тож поверни мені ті землі добровільно.

¹⁴Але Їфтах знову відправив послів до аммонійського царя

¹⁵з такими словами: Так говорить Їфтах: Не захоплював Ізраїль ні моавської землі, ні краю аммонійців!

¹⁶Адже після свого виходу з Єгипту Ізраїль мандрував пустелею аж до Червоного моря і дійшов до Кадеша.

¹⁷Звідти Ізраїль направив послів до едомського царя з проханням: Дозволь мені пройти через твою землю! Але цар Едому не хотів і слухати цього. Тоді він послав до моавського царя, але і той не погодився. Тому Ізраїль затримався в Кадеші.

¹⁸Потім, мандруючи пустелею, він (Ізраїль) обійшов едомський край та землю Моава, зі східного боку наблизившись до моавської землі, й отаборився з другого боку Арнону, не порушуючи при цьому кордонів Моаву, оскільки Арнон і був моавським кордоном.

¹⁹Звідти Ізраїль відправив послів до аморейського царя Сіхона, що царював у Хешбоні, передати йому прохання Ізраїлю: Дозволь нам пройти через твою землю в наш край.

²⁰Але Сіхон не повірив Ізраїлю, що той хоче лише пройти його околицею. Тож Сіхон зібрав усе своє військо й, отаборившись в Ягці, почав воювати з Ізраїлем.

²¹І ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, віддав Сіхона й усе його військо в руки Ізраїлю, який їх розгромив. Тож Ізраїль оволодів усім краєм аморейців, котрі мешкали на тій землі.

²²Вони зайняли всю аморейську землю від Арнону і до Яббоку, від пустелі й аж до Йордану.

²³Невже тепер, коли ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, прогнав аморейців заради Свого народу Ізраїлю, ти зможеш знову оволодіти нею?

²⁴Хіба ти не володієш тим, що дав тобі у володіння твій бог Кемош? Тому все, що віддав нам ГОСПОДЬ, наш Бог, — усім тим будемо володіти ми!

²⁵Хіба ти чимось кращий від моавського царя Валака, Ціппорового сина? Хіба він з’ясовував стосунки з Ізраїлем, або пробував його завоювати?

²⁶Отже, коли протягом трьохсот років проживав Ізраїль у Хешбоні та в належних до нього околицях, в Ароері та в належних до нього околицях, — тобто в усіх містах, що з обох боків Арнону, — чому ви протягом усього того часу не відбирали землі?

²⁷Я нічим проти тебе не провинився, тоді як ти здійснюєш проти мене злочин, оголошуючи мені війну. Нехай буде суддею ГОСПОДЬ, Який сьогодні розсудить між Ізраїльтянами та аммонійськими племенами!

²⁸Однак аммонійський цар не прислухався до слів Їфтаха, з якими той звертався до нього.

²⁹Тоді на Їфтаха зійшов ГОСПОДНІЙ Дух, — він перейшов Гілеад і володіння Манассії, прибув до гілеадської Міцпи, а вже від гілеадської Міцпи вирушив на аммонійців.

³⁰У той час Їфтах дав перед ГОСПОДОМ обітницю в таких словах: Якщо Ти, Господи, дійсно, віддаси аммонійців у мої руки,

³¹то коли я повертатимусь після перемоги над аммонійськими племенами, хто лише вийде з дверей мого дому мені назустріч, належатиме ГОСПОДУ, і я принесу його у всепалення.

³²Тож Їфтах виступив проти аммонійців, аби воювати з ними; ГОСПОДЬ же віддав їх у його руки.

³³Він наніс їм дуже велику поразку, — від Ароера в напрямку до Мінніту, — захопивши двадцять міст, аж до самого Авель-Кераміму. Таким чином Ізраїльтяни підкорили собі аммонійські племена.

³⁴І коли Їфтах наблизився до свого дому в Міцпі, назустріч йому з бубнами й танцями вийшла його дочка. Вона ж у нього була одиначкою, — окрім неї, в нього не було ні сина, ні дочки.

³⁵Сталося непередбачене, — і тому коли він її побачив, то роздер свій одяг і закричав: Ой горе, донечко моя, ти нанесла мені непоправного удару, зробивши мене найнещаснішим, адже я дав ГОСПОДУ обітницю, і мушу її дотриматись!

³⁶А вона сказала йому: Таточку мій, раз ти дав таку обітницю ГОСПОДУ, то чини зі мною так, як ти сказав, адже ГОСПОДЬ через тебе відплатив твоїм ворогам аммонійцям!

³⁷При цьому вона попросила свого батька: Перш ніж твоя обітниця буде здійснена, відпусти мене на два місяці, аби я пішла, і, мандруючи по горах разом зі своїми подругами, могла оплакати своє дівоцтво.

³⁸І він відповів: Іди! Тож він відпустив її на два місяці. Вона пішла зі своїми подругами й оплакувала своє дівоцтво на горах.

³⁹Після закінчення двох місяців вона повернулась до свого батька, й він виконав відносно неї свою обітницю, так що вона так і не пізнала мужа[21]. І ввійшло в Ізраїлі у звичай таке:

⁴⁰щороку ізраїльські дівчата з Гілеаду відправляються на чотири дні оплакувати дочку Їфтаха.