Read Ukrainian Contemporary Version 2023 КНИГА СУДДІВ 16 Bible Online

КНИГА СУДДІВ 16 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

КНИГА СУДДІВ 16

¹Якось Самсон, пішовши до Ґази, побачив там жінку-повію і завітав до неї.

²Мешканцям Гази повідомили: Сюди прийшов Самсон! Тож вони оточили те місце й цілу ніч чекали його у засідці під брамою міста. Затаївшись на цілу ніч, говорили: Вранці, ще на світанку, вб’ємо його!

³Самсон спав до півночі. Пробудившись опівночі, він устав, ухопив міську браму разом з обома одвірками та засувом, поклав собі на плечі й виніс їх на вершину гори, що навпроти Хеврону…

⁴Згодом сталося так, що він закохався в жінку на ім’я Деліла, котра мешкала біля потоку Сорек.

⁵До неї прийшли филистимські можновладці й сказали їй: Вивідай у нього лестощами, у чому полягає його велика сила і яким чином можна було б його подолати. Чим зв’язати його, аби його впокорити? За те ми тобі дамо по тисячі сто срібняків від кожного[24].

⁶Тож Деліла почала питати Самсона: Скажи мені, будь ласка, у чому полягає твоя велика сила і чим можна було б тебе зв’язати, аби тебе впокорити?

⁷Самсон відповів їй: Якщо би мене зв’язали сімома сирими, ще не висушеними жилами, то я став би слабким і був би, як усі інші люди.

⁸Тож принесли їй филистимські можновладці сім сирих, ще не висушених жил, і вона ними його зв’язала.

⁹А в той час у іншій її кімнаті знаходилась засідка ворогів. Вона йому сказала: Самсоне, филистимці йдуть за тобою! Миттєво схопившись, він розірвав жили, як розривається нитка з прядива, коли припече вогонь. Тоді вони так і не довідались, у чому секрет його сили.

¹⁰Після цього Деліла дорікала Самсонові: Виходить, що ти мене обманув, сказавши мені неправду; але зараз усе ж таки скажи мені, чим можна тебе зв’язати?

¹¹Він їй відповів: Якщо мене дійсно зв’яжуть новими мотузками, якими ще не користувались, то я ослабну і буду таким, як усі інші люди.

¹²Отже, взяла Деліла нові мотузки, зв’язала його ними і гукнула йому: Самсоне! Филистимці йдуть за тобою! А засідка й далі перебувала в іншій кімнаті. Але він зірвав їх зі своїх рук, наче нитки.

¹³Деліла знову сказала Самсонові: Скільки можна тобі мене обманювати й говорити мені неправду!? Скажи мені, нарешті, як можна тебе зв’язати!? Він відповів їй: Якби ти увіткала сім косичок моєї голови в основу тканини [і прибила цвяхом до ткацького валу, то я став би слабшим, таким як усі інші люди.

¹⁴Вона його приспала й вплела сім косичок його голови в основу тканини][25] й закріпила цвяхом, після чого гукнула: Самсоне, филистимці йдуть за тобою! Він пробудився від свого сну і вирвав свої косички разом з тканиною, прибитою до ткацького валка.

¹⁵Деліла продовжувала наполягати: Як же ти можеш говорити, що любиш мене, тоді як твоє серце не зі мною? Адже ти вже тричі обманув мене, так і не сказавши мені, у чому полягає твоя велика сила!‥

¹⁶Оскільки протягом багатьох днів вона про це говорила й так надокучила, що йому вже набридло саме життя,

¹⁷тому він відкрив їй усі свої сердечні таємниці, розповівши: Від самого народження я є Божим назореєм, і бритва не торкалась моєї голови, тож, якби мене поголили, то моя сила відійшла би від мене, — я ослабну та стану таким, як усі інші люди.

¹⁸Деліла зрозуміла, що він нарешті відкрив їй усю свою таємницю, тому послала й покликала филистимських можновладців, сказавши: Приходьте, адже на цей раз він відкрив мені всю свою таємницю. Филистимські можновладці прибули до неї й принесли з собою обіцяні срібняки.

¹⁹Потім, приспавши його на своїх колінах, вона покликала обумовленого чоловіка, аби обстриг сім косичок на його голові. Самсон став слабнути, і його сила відступила від нього.

²⁰Тоді вона заволала: Самсоне! Филистимці йдуть за тобою! Пробудившись від свого сну, він ще думав: Вирвусь, як раніше, і струшу їх з себе! Але він не знав, що ГОСПОДЬ від нього відступив.

²¹Отже, филистимці схопили його, викололи йому очі й повели його до Ґази. Там, закувавши його у мідні кайдани, заставили молоти у в’язниці на жорнах…

²²Тим часом, після того як його постригли, волосся в нього на голові поступово почало відростати.

²³Филистимські можновладці зібрались на велике подячне жертвоприношення своєму богові Даґону. Вони веселились і говорили: Це наш бог віддав у наші руки нашого ворога Самсона!

²⁴Взагалі, коли люди тепер бачили його (Самсона), то вихваляли своїх богів у таких словах: Наш бог видав у наші руки нашого ворога, — того, котрий спустошував наш край, і котрий так багато знищив наших людей!

²⁵Дійшло до того, що в розпалі своїх веселощів, вони сказали: Приведіть Самсона, й нехай він нас позабавляє! Тож привели Самсона з в’язниці. Вже сам його принизливий вигляд їх забавляв. Його поставили між опорними стовпами будівлі.

²⁶Самсон попросив хлопчину, котрий тримав його за руку: Відпусти мене, щоб я міг обмацати стовпи, на яких тримається дім, — я на них обіпруся і трохи відпочину.

²⁷Той дім тоді був повен чоловіків і жінок. Були там також усі филистимські можновладці. На самому лише даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, які звідти спостерігали за поведінкою Самсона.

²⁸Тоді Самсон заволав до ГОСПОДА, і сказав: Владико мій, ГОСПОДИ, згадай про мене, благаю! Зміцни мене, Боже мій, ще тільки на цей раз, аби я міг відомстити филистимцям один раз за двоє моїх очей.

²⁹Після цього Самсон нащупав руками два центральні стовпи, на яких будинок тримався, і, міцно обіпершись на них, — на один своєю правицею, а на другий своєю лівицею, —

³⁰Самсон заволав: Нехай я загину разом з филистимцями! Тоді він натиснув на них з усіх сил так, що будинок упав на можновладців і на весь народ, який був у ньому. Таким чином мертвих, яких він знищив, вмираючи, було більше, ніж усіх тих, яких він убив протягом усього свого життя.

³¹Пізніше прийшли його брати та вся родина його батька; забравши його тіло, вони занесли й поховали його між Цорою та між Ештаолом, у гробниці його батька Маноаха. А суддею в Ізраїлі він був двадцять років.