Read Ukrainian Contemporary Version 2023 КНИГА СУДДІВ 19 Bible Online

КНИГА СУДДІВ 19 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

КНИГА СУДДІВ 19

¹Подальші події відбувались у той час, коли ще не було в Ізраїлі царя. На краю Єфремового нагір’я жив один чоловік, левіт, котрий взяв собі, наложницею, жінку з Юдейського Вифлеєма.

²Ця наложниця перестала його кохати і, залишивши його, повернулась у дім свого батька, до Вифлеєма Юдейського. Там вона перебувала впродовж чотирьох місяців.

³Але її чоловік зібрався і, взявши з собою слугу та пару ослів, пішов за нею, аби знову прихилити її серце до себе і повернути назад. Коли вона ввела його у дім свого батька, то батько молодиці, побачивши його, з радістю пішов йому назустріч.

⁴Його тесть, батько молодиці, умовив його затриматись, і той левіт провів з ним три дні; вони їли, пили та ночували в нього.

⁵Так сталося, що коли на четвертий день вони вранці встали, і левіт піднявся, аби вирушити, то батько молодиці сказав своєму зятю: Спочатку підкріпись шматком хліба, а тоді вже підете.

⁶Тож вони посідали й обидва разом їли та пили. Батько молодиці сказав чоловікові: Залишись ще на ніч, і нехай натішиться твоє серце.

⁷Проте той чоловік піднявся, щоб іти, але його тесть наполягав, аби залишився, тому він заночував знову.

⁸Рано-вранці п’ятого дня він (левіт) встав, щоб вирушити, але батько молодиці знову сказав: Підкріпися хлібом! Так вони зволікали, аж поки день не почав схилятися на вечір. Вони знову сіли їсти.

⁹Нарешті левіт разом зі своєю наложницею і своїм слугою зібрались у дорогу, тоді як його тесть, батько молодиці, знову вмовляв його: Ось день вже схиляється до вечора, залишайся ще на одну ніч. Як бачиш, день закінчується, переночуй тут, ще порадіємо разом, а тоді якомога раніше завтра встанете й вирушите у вашу подорож до вашого дому.

¹⁰Але левіт вже не захотів ночувати, — він піднявся й пішов. Рухаючись, незабаром він опинився неподалік Євуса, тобто Єрусалима. З ним була його наложниця та пара навантажених ослів.

¹¹І коли вони вже були біля Євуса, то день майже скінчився, тому слуга сказав своєму господареві: Ходімо, завітаємо до міста євусейців і переночуємо в ньому.

¹²Але його господар йому відповів: Не будемо повертати до міста чужинців, які не є Ізраїльтянами, а підемо до Гіви.

¹³Далі він сказав до свого слуги: Спробуємо дійти до якогось з найближчих міст, — заночуємо в Гіві або в Рамі.

¹⁴Тож вони пішли далі, й коли сонце вже заходило, вони були неподалік Гіви Веніямінової.

¹⁵Вони повернули, аби ввійти й заночувати в Гіві. Прибувши туди, вони зупинились на площі міста, оскільки не знайшлось людини, яка би їх прийняла в свій дім на ночівлю.

¹⁶Але пізно ввечері якраз повертався зі своєї праці на полі похилого віку чоловік. Хоч цей муж походив з Єфремового нагір’я, проте мешкав він у Гіві, де місцевими мешканцями були веніямінці.

¹⁷Піднявши свої очі, чоловік побачив на площі міста подорожніх, і цей похилого віку чоловік запитав: Звідкіля мандруєте і куди направляєтесь?

¹⁸Левіт відповів йому: Ми подорожуємо з Вифлеєма Юдейського а йдемо на край Єфремового нагір’я. Адже я сам звідти, а ходив до Вифлеєма Юдейського, тепер же повертаюсь до ГОСПОДНЬОГО Дому[29], але жодна людина не запросила мене на нічліг.

¹⁹хоч у нас, твоїх слуг, є солома і корм для ослів; маю також хліб і вино для себе, як і для твоєї слугині, та для свого слуги, що з твоїми слугами, — ми не потребуємо нічого.

²⁰Але цей літній чоловік сказав: Мир тобі! У мене є все, в чому будете мати потребу, лише не ночуйте на площі!

²¹Він привів його до свого дому, й нагодував ослів; помивши свої ноги, вони їли та пили.

²²Але щойно вони насолодились гостинністю, як декотрі мешканці міста, чоловіки-негідники, оточили дім й почали грюкати у двері, обзиваючи сивочолого чоловіка, господаря дому, й вимагаючи: Виведи чоловіка, котрий перебуває у твоєму домі, аби ми могли з ним злягтися!

²³Та цей чоловік, господар дому, вийшовши до них сказав їм: Ні, мої брати, не робіть такого злочину! Адже цей чоловік зайшов (є гостем) у мій дім, — не чиніть з ним такої гидоти.

²⁴Ось моя дочка-дівиця, а також його наложниця, — я виведу їх, тож чиніть над ними наругу, як захочеться, лише з цим чоловіком не робіть такого безумства!

²⁵Але ці люди не хотіли й слухати його. Тоді левіт вхопив свою наложницю і вивів її до них у двір; вони ж ґвалтували її та глумилися над нею цілу ніч до самого ранку. Відпустили її, лише на світанку.

²⁶Удосвіта прийшла та жінка до господи чоловіка, де був її господар, впала під дверима й лежала, поки не розвиднілося.

²⁷Вранці її господар встав, відкрив двері дому й вийшов, аби продовжити свою подорож, — і от жінка, його наложниця, лежить під дверима дому з простягнутими до порогу руками…

²⁸Він сказав до неї: Вставай, підемо! Але жодної відповіді не почув. Левіт поклав її мертве тіло на осла, й вирушив до своєї місцевості.

²⁹Дійшовши до свого дому, він вхопив ножа, взяв свою наложницю й розчленував її по суглобах на дванадцять частин, та розіслав їх у всі околиці Ізраїлю.

³⁰Отже, кожен, хто це бачив, говорив: Чогось подібного досі в Ізраїлі ще не бачили з того часу, як Ізраїльські нащадки вийшли з єгипетського краю, й до цього дня! Тому подумайте, порадьтеся і скажіть, що маємо робити.