Read Ukrainian Contemporary Version 2023 КНИГА СУДДІВ 9 Bible Online

КНИГА СУДДІВ 9 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

КНИГА СУДДІВ 9

¹Авімелех, син Єрувваала, прийшов у Сихем, до братів своєї матері, й звернувся до всіх і, зокрема, до всієї родини по лінії нащадків своєї матері з такими словами:

²Запитайте так, аби почули всі знатні люди Сихема: Що для вас краще, чи щоб над вами владарювали сімдесят мужів, тобто всі сини Єрувваала, чи щоб владарював над вами один муж? Але при цьому пам’ятайте, що я є вашою кісткою і вашим тілом.

³Тож брати його матері усі ті слова переказали всім сихемським мешканцям, схиляючи їхні серця до Авімелеха й переконуючи їх тим, що він є нашим братом!

⁴Вони дали йому сімдесят срібняків із заповітної скарбниці Баал-Беріта, на які Авімелех найняв легковажних і зухвалих людей, котрі пішли за ним.

⁵Він несподівано нагрянув на дім свого батька в Офрі й стратив на одному камені своїх братів, — сімдесятьох мужів, синів Єрувваала. Залишився лише наймолодший син Єрувваала, Йотам, оскільки заховався.

⁶Після цього зібралися всі мешканці Сихема, разом зі знатними людьми дому Мілло[14], й пішли до священного Дуба-стовпа[15], що неподалік Сихема, й проголосили Авімелеха царем.

⁷Коли про це сповістили Йотаму, то він зійшов на вершину гори Герізім і голосно заволав до них: Послухайте мене, мешканці Сихема, щоб і вас послухав Бог.

⁸Одного разу зібрались дерева, аби помазати над собою царя. Сказали вони оливковому дереву: Будь нашим царем!

⁹Та оливкове дерево їм відповіло: Хіба я можу занедбати свою олію, яка в мені, та якою вшановують богів та людей, — лише для того, щоб хитатись вершиною над іншими деревами?

¹⁰Тоді запропонували дерева смоківниці: Іди та стань нашим царем!

¹¹Але смоківниця їм відповіла: Невже мені занедбати свої солодощі й мої смачні плоди та йти, щоб лише верховодити над деревами?

¹²Попросили тоді дерева виноградну лозу: Іди й стань нашим царем!

¹³Але виноградна лоза відповіла: Невже мені перестати давати вино, яке розвеселяє богів і людей, та йти, щоб хитатись вершиною над іншими деревами?

¹⁴Нарешті, всі дерева звернулись до тернини: Стань ти нашим царем!

¹⁵А тернина відповіла деревам: Якщо ви й справді хочете помазати мене на царя над вами, то приходьте й сховайтесь у моїй тіні! А якщо ні, то вийде вогонь з тернини й поглине ліванські кедри!

¹⁶Отже, подумайте, чи ви вірно й справедливо вчинили, поставивши царем Авімелеха?! Чи ви чесно повелися з Єрувваалом і з його родиною? Чи ви у відповідності з його добродійствами йому відплатили?!

¹⁷Адже саме мій батько бився за вас, і був готовий за вас віддати життя; він визволив вас з рук мідіянців,

¹⁸а ви сьогодні повстали проти родини мого батька й стратили його синів, — сімдесят мужів на одному камені, поставивши царем над мешканцями Сихема сина його рабині, Авімелеха, лише тому, що він є вашим братом!

¹⁹Якщо ви вважаєте, що сьогодні чесно й справедливо вчинили з Єрувваалом та його родиною, то тіштесь Авімелехом, а він нехай тішиться вами!

²⁰Але якщо підступно, то нехай вийде вогонь з Авімелеха, й поглине мешканців Сихема разом з домом Мілло! Але нехай також вийде вогонь від мешканців Сихема та з фортеці Мілло й поглине Авімелеха!

²¹ Після цього Йотам поспішив утекти й прибув до Беери. Там, подалі від свого брата Авімелеха, він і оселився.

²²Тож Авімелех владарював над Ізраїлем три роки.

²³Але Бог попустив злому духові посіяти ворожнечу між Авімелехом та між мешканцями Сихема, так що мешканці Сихема зрадили Авімелеха.

²⁴Надійшов час відплати за смерть сімдесяти синів Єрувваала, аби їхня кров впала на їхнього брата Авімелеха, котрий убив їх, а також на мешканців Сихема, котрі допомогли йому здійснити вбивство власних братів.

²⁵Сталось так, що мешканці Сихема почали влаштовувати на верхів’ях гір засідки проти його (Авімелеха) людей, і грабували всіх, хто повз них дорогою проходив. Про те повідомили Авімелеха.

²⁶В той час прийшов у Сихем Ґаал, син Еведа, разом зі своїми братами, й мешканці Сихема йому довірились.

²⁷Вони виходили в поле, збирали в своїх виноградниках виноград, вичавлювали його й бенкетували; після того йшли в капище свого бога, їли, пили й проклинали Авімелеха.

²⁸І тут Ґаал, син Еведа, заявив: Хто такий Авімелех, і чому сихемці мали би йому служити? Хіба не він, син Єрувваала, разом зі своїм намісником Зевулом, мали би служити людям Гамора, прабатька Сихема? Отже, чому ми маємо служити йому (Авімелеху)?

²⁹Якби я мав владу над цим народом, я прогнав би Авімелеха, заявивши Авімелехові: Збирай своє військо й виступай!

³⁰Коли ж голова міста Зевул, почув слова Ґаала, Еведового сина, то дуже розлютився.

³¹Він крадькома[16] послав гінців до Авімелеха з повідомленням: Оце прибув до Сихема Ґаал, син Еведа зі своїми братами й підбурюють проти тебе місто.

³²Тому негайно вирушай уночі, разом зі своїм загоном, і влаштуй у полі засідку.

³³А завтра вранці, зі сходом сонця, встань і напади на місто. Коли ж він зі своїм загоном виступить проти тебе, то вчини з ними те, на що ти спроможний.

³⁴Тож Авімелех, разом зі своїм загоном, вирушив уночі й влаштував проти Сихема засідку з чотирьох боків.

³⁵Щойно Ґаал, Еведів син, вийшов і зупинився біля входу в браму міста, як Авімелех зі своїм загоном піднявся з засідки.

³⁶Побачивши людей, Ґаал сказав Зевулові: Дивись, якісь озброєні люди спускаються з гірських вершин! А Зевул відповів йому: Це тіні гір тобі ввижаються людьми.

³⁷Ґаал же продовжував говорити, наполягаючи: Але ж, насправді, спускаються озброєні люди з середини краю[17], а інший загін рухається дорогою Елон-Меоненім[18].

³⁸Тоді Зевул сказав йому: Де тепер твої уста, якими ти вихвалявся, мовляв: Хто такий Авімелех, щоб ми йому служили? Хіба це не вони ті люди, яких ти зневажав? Тож тепер виступай і воюй з ними!

³⁹Тож Ґаал виступив на чолі сихемських мешканців, й почалась битва з Авімелехом.

⁴⁰Проте Авімелех примусив його (Ґаала) втікати перед собою в напрямку до брам міста, але багато сихемців полягло вбитими.

⁴¹В результаті Авімелех повернувся в Арум, а Зевул прогнав Ґаала разом з його братами, аби вони не мали в Сихемі притулку.

⁴²Наступного ранку народ вийшов на поле, про що повідомили Авімелехові.

⁴³Тож він узяв озброєних людей, розділив їх на три загони і влаштував у полі засідку. І коли він побачив, народ що виходить із міста, він напав на них і знищив усіх дощенту.

⁴⁴А відбулось усе так: Авімелех і загін, що був з ним, пішли попереду й захопили вхід до брами міста, тоді як інші два загони напали на тих, що були в полі, й винищили їх.

⁴⁵Авімелех воював з містом протягом цілого дня; нарешті він захопив місто, а людей, котрі були в ньому, всіх знищив, а саме місто дощенту зруйнував і засіяв його сіллю[19].

⁴⁶Довідавшись про це, вся залога (гарнізон) сихемської фортеці пішли в укріплене підземелля капища Ел-Беріта.

⁴⁷Коли ж Авімелехові повідомили, що там зібралася вся залога сихемської фортеці,

⁴⁸то Авімелех з усіма своїми озброєними людьми піднявся на гору Цалмон. Взявши у свої руки сокиру, Авімелех нарубав з дерев галуззя й поклав його собі на плечі, після чого своїм людям наказав: Ви бачили, що робив я, тепер негайно зробіть те ж саме й ви.

⁴⁹Тому кожен воїн з усього війська, нарубавши собі по в’язанці галуззя, вирушили за Авімелехом; вони поклали ті в’язанки навколо укріпленого підземелля й спалили укріплення вогнем. Так загинула вся залога сихемської фортеці, — близько тисячі чоловіків і жінок.

⁵⁰Після цього Авімелех вирушив на Тевец, взяв Тевец в облогу й захопив його.

⁵¹Але посеред міста була укріплена вежа, куди втекли всі чоловіки та жінки, — тобто всі мешканці міста. Вони замкнули за собою вхід й піднялись на дах вежі.

⁵²Тоді Авімелех підійшов до вежі, щоб її захопити. Наблизившись до воріт вежі, Авімелех вирішив її підпалити.

⁵³ В ту мить якась жінка кинула на голову Авімелеха шматок жорнового каменя і проломила йому череп.

⁵⁴Він голосно закричав, й негайно покликавши свого слугу-зброєносця, наказав йому: Витягни свій меч і вбий мене, аби потім про мене не говорили: Його вбила жінка! Тож його слуга простромив його мечем, і той помер.

⁵⁵Побачивши, що Авімелех помер, усі Ізраїльтяни порозходились по своїх домівках.

⁵⁶Так Бог відплатив Авімелеху за той злочин, який він учинив щодо свого батька, стративши сімдесятьох своїх братів.

⁵⁷Так само й злочин мешканців Сихема Бог обернув на їхні голови; їх спіткало прокляття, проголошене сином Єрувваала, Йотамом.