Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ОБ’ЯВЛЕННЯ 14 Bible Online

ОБ’ЯВЛЕННЯ 14 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ОБ’ЯВЛЕННЯ 14

¹І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним — сто сорок чотири тисячі, які мають Його Ім’я та Ім’я Його Отця, написані на їхніх чолах.

²І я почув голос із неба, наче шум бурхливих потоків або як гуркіт великого грому; почув і голос, наче гуслярів, які грали на своїх гуслах.

³І вони наче співають нову пісню перед престолом та перед чотирма живими істотами і старцями. І ніхто не міг навчитися тієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.

⁴Це ті, які не опоганилися з жінками, які чисті. Вони йдуть слідом за Агнцем, куди б Він не йшов. Вони викуплені від людей — перші плоди для Бога та Агнця.

⁵В їхніх устах не знайдено лукавства, [бо] вони непорочні.

⁶І я побачив іншого ангела, який летів серед неба. Він мав вічну Євангелію, щоби звіщати її жителям землі, — усякому народові, поколінню, племені й народності, —

⁷проголошуючи гучним голосом: Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!

⁸Ще інший ангел, другий, слідував за ним, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон, який напоїв усі народи лютим вином своєї розпусти!

⁹А ще інший ангел, третій, слідував за ними, промовляючи гучним голосом: Якщо хтось поклоняється звірові та його образові й приймає знак на своє чоло або на свою руку,

¹⁰то питиме вино Божого гніву, вино нерозбавлене, змішане в чаші Його гніву, й буде покараний у вогні та сірці перед святими ангелами та перед Агнцем.

¹¹І дим їхніх мук підіймається навіки‑віків. І не мають спокою ні вдень, ні вночі, — ті, хто поклоняється звірові та його образові, або коли хто приймає знак його імені!

¹²Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса!

¹³І я почув голос із неба, що промовляв: Напиши: блаженні ті мертві, які віднині помирають у Господі. Дух промовляє: Так, нехай вони спочинуть від своїх трудів, а їхні діла йдуть слідом за ними.

¹⁴І я глянув: і ось біла хмара, а на хмарі сидить Той, Хто подібний до Сина Людського; Він мав на Своїй голові золотий вінець, а у Своїй руці — гострий серп.

¹⁵А інший ангел вийшов із храму, гукаючи сильним голосом до Того, Хто сидів на хмарі: Пусти Свій серп і жни, адже прийшла пора жнив, і достигло жниво на землі!

¹⁶І Той, Хто сидить на хмарі, пустив Свого серпа на землю, і земля була вижата.

¹⁷А інший ангел вийшов із небесного храму; він також мав гострий серп.

¹⁸І ще один ангел, який мав владу над вогнем, вийшов від жертовника й закликав гучним голосом до того, хто мав гострий серп, проголошуючи: Пусти свого гострого серпа й обріж грона винограду на землі, бо його грона дозріли!

¹⁹І ангел пустив свого серпа на землю — і зібрав виноград землі, й вкинув до великої давильні[7] Божого гніву.

²⁰І вичавлене було в давильні поза містом — і потекла кров із давильні аж коням до вуздечок, на тисячу шістсот стадій[8].