Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 САМУЇЛА 1 Bible Online

1 САМУЇЛА 1 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 САМУЇЛА 1

¹У Раматаїм-Цофімі[1], на Єфремовім нагір’ї, жив чоловік на ім’я Елкана, син Єрохама, онук Елігу, правнук Тоху, праправнук Цуфа, єфремівця[2].

²Він мав дві жінки: ім’я першої було Анна, а ім’я другої — Пеніна. Так сталось, що Пеніна мала дітей, а в Анни дітей не було.

³Щороку той чоловік ходив зі свого міста на поклоніння і принесення жертви ГОСПОДУ Саваоту в Шіло. ГОСПОДНІМИ священиками там були два сини Ілія: Хофні та Пінхас.

⁴Щоразу, коли Елкана приносив жертву, він давав своїй жінці Пеніні та всім її синам і дочкам певні частки жертовного м’яса.

⁵Анні ж він давав подвійну частку, оскільки він любив Анну більше, хоч ГОСПОДЬ учинив її неплідною.

⁶Тож суперниця Анни завжди дражнила її, всіляко принижуючи, через те що ГОСПОДЬ не дав Анні дітей.

⁷Так повторювалось з року в рік, — щоразу коли вони приходили до ГОСПОДНЬОГО Дому, Пеніна завдавала їй прикрощів, а вона (Анна) плакала й відмовлялась від їжі.

⁸Елкана, її чоловік, питав її: Анно, чому ти плачеш і чому нічого не їси? Чому сумує твоє серце? Хіба я для тебе не дорожчий за десятьох синів?

⁹Одного разу, після того як вони у Шіло скінчили їсти й пити, а священик Ілій сидів на стільці біля входу до ГОСПОДНЬОГО Храму, Анна підвелась

¹⁰і, страждаючи душею й гірко плачучи, вона стала молитись до ГОСПОДА.

¹¹Вона дала обітницю, говорячи: ГОСПОДИ Саваоте, якщо Ти дійсно звернеш увагу на недолю Твоєї слугині, та якщо не забудеш мене; якщо згадаєш Твою слугиню і даси Своїй слугині нащадка чоловічої статі, то я віддам його ГОСПОДУ на весь вік його життя, і бритва не торкатиметься його голови.

¹²Так сталося, що вона довго стояла на молитві перед ГОСПОДОМ, а священик Ілій весь час спостерігав за її устами.

¹³Позаяк Анна лише шепотіла, ледве рухаючи своїми губами, тоді як голосу не було чути, то Ілій подумав, що вона п’яна.

¹⁴Тому Ілій сказав їй: Доки залишатимешся п’яною? Йди й витверезись від спожитого тобою вина!

¹⁵Але, відповідаючи, Анна сказала: Ні, мій володарю! Я просто нещасна жінка! Я не пила ні вина, ані іншого п’янкого напою, а просто виливаю перед ГОСПОДОМ свою душу.

¹⁶Будь ласка, не вважай своєї слугині за якусь негідницю, адже це я від надмірної туги та великої печалі досі промовляла.

¹⁷Тоді Ілій сказав: Іди з миром, нехай Бог Ізраїлю дасть тобі те, чого ти у Нього просила.

¹⁸А вона промовила: Нехай же твоя слугиня знайде співчуття в твоїх очах! Після цього жінка пішла до себе й почала їсти, а її вигляд вже не був більше сумним.

¹⁹Наступного дня спозаранку, поклонившись ГОСПОДУ, вони повернулися й прибули до свого дому в Рамі. Отже, Елкана пізнав свою дружину Анну, й ГОСПОДЬ згадав про неї.

²⁰Далі відбулося так: завагітнівши, Анна в належний час народила сина й назвала його Самуїлом, сказавши: Я випросила його в ГОСПОДА.

²¹Коли ж її чоловік, Елкана, разом з родиною збиралися йти, щоб принести жертву ГОСПОДЕВІ, й здійснити свої обітниці,

²²Анна не пішла. Вона сказала своєму чоловікові: Лише тоді, коли хлопчина буде відлучений від грудей, я заведу його, аби він з’явився перед ГОСПОДОМ, і залишився там назавжди.

²³Елкана ж, її чоловік, промовив до неї: Чини, як вважаєш за краще, — залишайся, аж доки не відлучиш його від грудей. Нехай лише ГОСПОДЬ тобі допоможе здійснити свою обітницю[3]. Отже, та жінка залишалась удома, й годувала свого сина, аж доки не надійшов час його відлучити.

²⁴А коли Анна Самуїла відлучила, то вона взяла його з собою. Взяла також трилітнього бичка, одну ефу борошна, бурдюк вина, й запровадила усе це до ГОСПОДНЬОГО Дому у Шіло. Звичайно, хлопчина був ще зовсім малий.

²⁵Отже, вони бичка зарізали, а хлопчика привели до Ілія.

²⁶Анна сказала: Послухай, володарю мій! Як ти живий, мій володарю, я та сама жінка, яка стояла тут перед тобою й молилась до ГОСПОДА.

²⁷Саме про цього хлопчину я молилась, і ГОСПОДЬ здійснив моє благання, про що я Його просила.

²⁸Тому я віддаю його ГОСПОДУ, — на весь вік його життя, адже він випрошений для ГОСПОДА! І тоді поклонився Ілій ГОСПОДУ.