Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 САМУЇЛА 2 Bible Online

1 САМУЇЛА 2 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 САМУЇЛА 2

¹Анна ж молилася, говорячи: Радіє моє серце в ГОСПОДІ! Мій ріг піднявся в ГОСПОДІ. Свої уста я широко відкриваю щодо своїх ворогів, адже я радію Твоїм спасінням.

²Ніхто не є таким святим, як ГОСПОДЬ, — немає нікого, окрім Тебе! Немає такої скелі, як наш Бог!

³Не намножуйте зарозумілих речей! Нехай не виходить з ваших уст зухвальство, оскільки ГОСПОДЬ є Богом, Котрий досліджує вчинки.

⁴Луки могутніх зламаються, а немічні оперізуються силою.

⁵Ситі йдуть у найми за шматок хліба, а ті, що голодували, відпочивають, адже неплідна народжує сімох, а багатодітна марніє силами.

⁶ ГОСПОДЬ учиняє смерть, але й повертає до життя; принижує до шеолу, але й підіймає до небес.

⁷Від Господа зубожіння і багатство, — Він понижує і підносить угору.

⁸З пороху Він підносить бідного, з болота підіймає нужденного, щоб його посадити з можновладцями й дати йому у спадщину престол слави. Адже всі опори землі ГОСПОДНІ, й на них Він установив усесвіт.

⁹Він оберігає кроки вірних Йому, а нечестиві гинуть у темряві, адже не власною силою стає могутньою людина.

¹⁰Хто бореться з ГОСПОДОМ, буде переможений, — Всевишній з неба їх розгромить, адже Він судитиме світ від краю й до краю! Він дає потугу Своєму цареві й високо підносить ріг Свого помазаника…

¹¹Отже, Елкана повернувся до свого дому, в Рамі, а хлопчик залишився служити ГОСПОДЕВІ під наглядом священика Ілія.

¹²Проте сини Ілія були негідними людьми й не дбали про служіння ГОСПОДУ.

¹³Вони не дотримувались ні священицьких обов’язків, ні правил щодо народу. Коли людина приносила жертву, і як м’ясо вже варилось, то приходив слуга священика з тризубою вилкою в руках,

¹⁴і встромляв її у великий котел, чи в каструлю, або в казан, чи в горщик, — і все, що потрапляло на вилку, священик забирав собі. Так вони чинили стосовно всіх Ізраїльтян, котрі приходили в Шіло.

¹⁵Навіть ще до того, як спалювали на жертовнику жир, приходив слуга священика й говорив до того, хто приносив жертву: Дай мені м’яса на печеню для священика; вареного м’яса він не приймає, а лише сире!

¹⁶А коли той чоловік говорив: Спочатку потрібно спалити жир, а вже тоді візьмеш, що забажаєш, — то слуга заперечував: Ні, віддавай зараз, а якщо ні, то візьму силою!

¹⁷Тому гріх перед ГОСПОДОМ тих обох молодиків був дуже тяжкий, адже вони зневажливо ставились до ГОСПОДНІХ жертвоприношень…

¹⁸А хлопчина Самуїл, одягнутий у лляний ефод, служив перед ГОСПОДОМ.

¹⁹Його матір виготовляла для нього малий одяг за зростом, і щороку приносила йому, коли приходила зі своїм чоловіком задля принесення щорічної жертви.

²⁰Ілій щоразу благословляв Елкану та його дружину, говорячи: Нехай ГОСПОДЬ нагородить тебе нащадком від цієї жінки замість випрошеного й відданого ГОСПОДУ. Після цього вони повертались до своєї місцевості.

²¹Тож ГОСПОДЬ зглянувся на Анну: вона знову й знову вагітніла і ще народила трьох синів та дві дочки, в той час як хлопчик Самуїл зростав із ГОСПОДОМ.

²²Хоча Ілій був у дуже похилому віці, він чув про все, що його сини витворяли з усіма Ізраїльтянами, і знав, як вони віддаються розпусті з жінками, які прислуговували при вході до Намету Зустрічі.

²³Він говорив їм: Чому ви робите такі речі? Адже я чую про ваші злі вчинки від усього народу.

²⁴Ні, так не повинно бути, сини мої! Недобрі речі я чую про вас, — ви спроваджуєте народ до відступлення від ГОСПОДА!

²⁵Якщо людина згрішить проти людини, то в молитві віддають цю справу Богові; але якщо людина грішить проти ГОСПОДА, то хто за неї заступиться в молитві? Проте вони (сини) не слухали застережень свого батька, тому ГОСПОДЬ вирішив їх знищити.

²⁶А тим часом підліток Самуїл поступово підростав, здобуваючи прихильність як у ГОСПОДА, так і повагу серед людей.

²⁷ Одного разу прийшов до Ілія Божий чоловік, і переказав йому слова ГОСПОДА: Хіба Я, насправді, не об’являвся родові твого прабатька, коли вони були ще в Єгипті, в краю фараонів!

²⁸Я обрав його (Левія) з-поміж усіх Ізраїльських племен Собі як священика, аби він міг наближатись до Мого жертовника, звершувати кадіння ладаном й носити ефод переді Мною; Я дав також поколінню твого прабатька всі жертвоприношення Ізраїльських дітей, що проходять через вогонь.

²⁹Для чого ж ви зневажаєте Мої жертви та Мої приношення, які Я призначив для Святині? Адже ти поважаєш своїх синів більше, ніж Мене; ви жирієте від кращих первоплодів усіх жертв Мого народу, Ізраїлю!?

³⁰Тому ось таке рішення ГОСПОДА, Бога Ізраїлю: Хоч Я, справді, обіцяв твоїм нащадкам, як і нащадкам твого прабатька, що повіки будете ходити переді Мною, проте тепер приречення ГОСПОДА інше: Так не буде! Адже лише тих, котрі шанують Мене, вшаную і Я, але ті, котрі Мене зневажають, будуть зневажені!

³¹Оце наближається час, коли Я відітну твоє рамено (силу) від рамена твого батьківського роду, аби не доживала в твоєму поколінні людина до похилого віку.

³²Ти з досадою, як супротивник, дивитимешся на Моє місцеперебування, — на все те добро, яке Я чинитиму Ізраїлю, але в твоєму роду ніколи не буде людини похилого віку.

³³І все ж декого з твоїх нащадків не відкину від Мого жертовника, аби було прикро твоїм очам і страждала твоя душа. Ось чому кожен, хто народжуватиметься серед твоїх нащадків, вмиратиме в розквіті сил.

³⁴Ознакою для тебе буде те, що станеться з обома твоїми синами, Хофні та Пінхасом. Вони обидва загинуть в один день.

³⁵А для Себе Я поставлю вірного священика, який діятиме за бажанням Мого серця та буде Мені до душі. Я збудую йому надійний дім. Він ходитиме перед Моїм Помазаником постійно.

³⁶Буде так, що кожен, хто залишиться з твого роду, прийде, аби Йому поклонитись й, очікуючи від нього якусь монету, або буханець хліба, скаже: Признач мене хоч на якесь служіння, аби мати хоч шматок хліба[4].