Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 САМУЇЛА 24 Bible Online

1 САМУЇЛА 24 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 САМУЇЛА 24

¹Давид пішов звідти й розташувався в недоступних місцях Ен-Ґеді[27].

²Коли Саул повернувся з походу на филистимців, його повідомили про те, що Давид перебуває в пустелі Ен-Ґеді.

³Тому Саул відібрав з усього Ізраїлю три тисячі кращих воїнів і вирушив на пошуки Давида та його людей серед скель, де ходять хіба що дикі кози.

⁴Підійшовши до кошар для овець, він побачив біля дороги печеру. Саул увійшов туди справити природну потребу, в той час як Давид зі своїми людьми сиділи в закутках цієї ж печери.

⁵Воїни Давида сказали йому: Оце той день, про який говорив тобі ГОСПОДЬ, що Він віддає твого ворога в твої руки, — чини з ним те, що вважаєш правильним. Але Давид встав, і лише крадькома відтяв полу плаща Саула.

⁶Однак потім сталося так, що Давид відчув у своєму серці докір через те, що відрізав полу Саулового плаща.

⁷І він сказав своїм людям: Не дай того ГОСПОДИ, щоб я учинив таке з моїм володарем — помазаником ГОСПОДНІМ, — піднявши на нього свою руку! Адже він є ГОСПОДНІМ помазаником!

⁸Цими словами Давид вгамував своїх людей, не дозволивши їм накинутись на Саула. Отже, Саул встав, вийшов з печери, й пішов своєю дорогою.

⁹Після цього Давид також піднявся і, вийшовши з печери, заволав услід Саулові: Володарю мій, царю! Коли ж Саул оглянувся позад себе, Давид схилився долілиць і поклонився.

¹⁰І промовив Давид до Саула: Чому ти прислухаєшся до слів людей, котрі кажуть, що Давид бажає тобі зла?

¹¹От і сьогодні ти бачиш своїми очима, що ГОСПОДЬ у печері віддавав тебе в мої руки, й мене вмовляли тебе вбити, та я пощадив тебе, сказавши: Я не підійму своєї руки на мого володаря, бо він — ГОСПОДНІЙ помазаник!

¹²Батьку мій! Глянь на оце! Подивися, ось у моїй руці шматок від твого одягу, з того що я відтяв з поли твого плаща, а тебе не вбив, можеш зробити висновок й переконатись, що в мене немає злочинних намірів, ані зради, і я нічим не завинив перед тобою, тимчасом як ти посягаєш на моє життя, аби його відняти…

¹³Хай ГОСПОДЬ буде суддею між мною і тобою, і нехай ГОСПОДЬ відплатить за мене, але свою руку я не простягну на тебе!

¹⁴Як говориться в стародавній приповісті: Злочинець поводує злочин, проте моя рука не підійметься на тебе!

¹⁵За ким полює цар Ізраїлю? За ким гониться? За мертвим псом і за однією блохою?‥

¹⁶Тож нехай ГОСПОДЬ буде суддею і нехай розсудить між мною і між тобою! Нехай Він розгляне мою справу, заступиться за мене й захистить від тебе!

¹⁷Після того як Давид закінчив говорити до Саула, то Саул вигукнув: Невже це твій голос, сину мій Давиде? — і Саул голосно заплакав.

¹⁸Потім Саул промовив до Давида: Ти справедливіший від мене, адже ти відплатив мені добром, хоч я заподіяв тобі стільки лиха.

¹⁹Сьогодні ти засвідчив свою доброзичливість до мене, і хоч ГОСПОДЬ віддавав мене у твої руки, ти мене пощадив.

²⁰Адже досі не чувано, аби хтось, упіймавши свого ворога, дозволив би йому відійти своєю дорогою! Тому ГОСПОДЬ відплатить тобі добром за те, що ти сьогодні зробив для мене!

²¹А я сьогодні зрозумів, що ти дійсно станеш царем, і твоїми руками утвердиться царство Ізраїлю.

²²Тому тепер присягнись мені ГОСПОДОМ, що ти не знищиш моїх нащадків після мене, й не зітреш мого імені з роду мого батька!

²³І Давид присягнувся Саулові, після чого Саул вирушив до свого дому, а Давид зі своїми людьми подався в безпечне місце.