Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 САМУЇЛА 26 Bible Online

1 САМУЇЛА 26 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 САМУЇЛА 26

¹Мешканці Зіфа прийшли до Саула в Гіву й сказали: Давид ховається на узгір’ї Хахіла, що навпроти пустелі.

²Тож Саул піднявся і, взявши з собою три тисячі відбірних Ізраїльських воїнів, подався в пустелю Зіф, щоб шукати в пустелі Зіф Давида.

³Прибувши, Саул отаборився на узгір’ї Хахіла, що на краю пустелі, біля дороги, тоді як Давид у той час перебував у пустелі. Почувши, що Саул прийшов за ним у пустелю,

⁴Давид послав розвідників, і переконався, що Саул, дійсно, знаходиться поряд.

⁵Тоді Давид вирушив, і підійшов до місця, де Саул отаборився. Давид зауважив місце, де спали Саул і начальник його війська Авнер, син Нера. Отже, спав Саул посеред табору, а військо розташувалось довкола нього.

⁶Давид звернувся до Ахімелеха, хеттейця, та Авішая, сина Церуї, брата Йоава й запитав: Хто піде зі мною до Саула в табір? І Авішай відповів: Я піду з тобою!

⁷Коли Давид і Авішай підійшли до війська вночі, то побачили, що Саул спить посеред табору, а його спис устромлений у землю біля його голови. Авнер та все військо також спали довкола нього.

⁸Тоді Авішай сказав до Давида: Сьогодні Бог видає твого ворога у твої руки! Дозволь мені, і я пришпилю його одним ударом списа до землі, — і в другому потреби не буде!

⁹Але Давид сказав Авішаю: Не вбивай його! Адже хто будь-коли підіймав свою руку на ГОСПОДНЬОГО помазаника, й при цьому залишався непокараним?

¹⁰Далі Давид додав: Як живий ГОСПОДЬ, — лише Він, ГОСПОДЬ, його може уразити: або прийде його день, і він помре, або вирушить на битву, і там загине.

¹¹Нехай мене боронить ГОСПОДЬ, щоб я підняв свою руку на ГОСПОДНЬОГО помазаника! Тому зараз візьми списа, що біля його голови, та посуд з водою, й ходімо до своїх.

¹²Тож Давид узяв списа і посуд з водою, що були біля його голови, й вони пішли до своїх. Ніхто того не зауважив, і не знав про це, тому що жоден з них не пробудився; адже усі спали, оскільки їх подолав міцний сон від ГОСПОДА.

¹³Після того Давид перейшов на інший бік, і став на певній віддалі, — на вершині гори, — так що між ними був великий простір.

¹⁴Тоді Давид заволав до війська, і, зокрема, до Авнера, сина Нера, промовляючи: Авнере, відгукнися! Відповідаючи, Авнер запитав: Хто ти такий, що тривожиш сон царя?

¹⁵Тоді промовив Давид до Авнера: Хіба ти не той муж, якому немає рівного в Ізраїлі? Чому ж ти не бережеш свого володаря, царя? Адже хтось із народу пробрався у ваш табір, щоб убити царя — твого володаря!

¹⁶Ні, не добра то справа, як ти повівся! Як живий ГОСПОДЬ, ти заслуговуєш смерті за те, що не стеріг свого володаря, ГОСПОДНЬОГО помазаника! Ану подивись, де є спис царя і посуд з водою, що були біля його голови?

¹⁷Упізнавши голос Давида, Саул заволав: Невже це твій голос, сину мій, Давиде? Давид відповів: Так, це мій голос, мій володарю, царю!

¹⁸І він продовжив говорити: Чому мій володар і далі переслідує свого слугу? У чому моя провина, і що такого поганого я тобі зробив?

¹⁹Тож тепер послухай, мій володарю, царю, що скаже твій слуга: Якщо це ГОСПОДЬ спонукав тебе проти мене, то нехай буде приємною Йому ця жертва, але якщо причетні до цього люди, то вони прокляті перед ГОСПОДОМ за те, що сьогодні вони мене прогнали, позбавивши мене ГОСПОДНЬОЇ спадщини, бо цим вони говорять: Йди та служи чужим богам!

²⁰Нехай же моя кров не проллється на землю тут, далеко від ГОСПОДА, адже Ізраїльський цар вийшов шукати якусь блоху, подібно до того як ганяються по горах за однією куріпкою.

²¹Після цього Саул відповів: Згрішив я! Повернися ж, мій сину, Давиде, адже я більше ніколи не чинитиму тобі зла за те, що моє життя сьогодні було для тебе таким дорогим. Я ж був нерозумним і глибоко помилявся!‥

²²Відповідаючи, Давид сказав: Ось спис царя, — нехай прийде сюди один з царських слуг і візьме його.

²³А ГОСПОДЬ відплатить кожному за Своєю справедливістю і Своєю вірністю, адже ГОСПОДЬ справді сьогодні видавав тебе в мої руки, але я не захотів підняти свою руку на ГОСПОДНЬОГО помазаника.

²⁴Тому, як сьогодні було дороге для мене твоє життя, так нехай буде дорогим моє життя в ГОСПОДНІХ очах, і нехай Він мене врятує від усякої біди!

²⁵І Саул промовив до Давида: Благословенний ти, мій сину, Давиде! Ти й справді, багато чого здійсниш і неодмінно матимеш успіх. Після цього Давид вирушив своєю дорогою, а Саул повернувся до свого дому[32].