Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 САМУЇЛА 30 Bible Online

1 САМУЇЛА 30 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 САМУЇЛА 30

¹Так сталося, що поки Давид і його люди на третій день прибули до Ціклаґа, то амалекітянці напали з півдня на Ціклаґ, зруйнували Ціклаґ і спалили його вогнем.

²Жінок, що були в ньому, а також усіх, що залишались, — від малого й до найстаршого, — захопили в полон; проте нікого не вбили, а лише забрали з собою та подались своєю дорогою.

³І коли ввійшов Давид зі своїми воїнами в місто, то воно виявилось спаленим вогнем, а їхніх дружин, їхніх синів та їхніх дочок було взято в неволю.

⁴Тож Давид і чоловіки, що були з ним, заголосили; вони плакали доти, доки зовсім не стало в них сил далі плакати.

⁵Обидві дружини Давида також були відведені в полон: Ахіноама, єзреелітка та Авігея, колишня дружина Навала, кармелійця.

⁶Давид опинився у великій небезпеці, оскільки його люди за все, що сталось, вже мали намір побити його камінням. Всім було вкрай тяжко, адже кожен відчував душевний біль і бідкався за своїх синів та за своїх дочок. Але Давид кріпився надією на ГОСПОДА, свого Бога!

⁷Давид сказав священику Авіятару, сину Ахімелеха: Принеси до мене ефод! І Авіятар приніс до Давида ефод.

⁸Тоді Давид запитав ГОСПОДА, говорячи: Якщо я вирушу в погоню за цією ордою, то чи я наздожену її? Відповідь була такою: Наздоганяй, адже ти, безперечно, їх наздоженеш і неодмінно визволиш усіх!

⁹Отже, Давид вирушив разом із шістьмастами воїнів, і незабаром вони прибули до потоку Бесор, де залишились ті, що ослабли й відставали.

¹⁰Але Давид, і з ним чотириста мужів, погнались далі, а двісті ослаблених чоловіків залишились, оскільки не змогли подолати потік Бесор.

¹¹Переслідувачі в полі натрапили на якогось юнака, єгиптянина, й привели його до Давида. Дали йому поїсти хліба, й напоїли його водою.

¹²Дали йому також трохи сушених фіг та два пучки родзинок. Коли він це з’їв, то прийшов до тями, оскільки він нічого не їв і не пив води вже три доби.

¹³Тоді Давид запитав його: Чий ти, й звідки ти тут взявся? А він відповів: Я — юнак з Єгипту, раб одного амалекітянця; мій господар мене залишив, оскільки три дні тому я захворів.

¹⁴Ми нападали на південь керетейців, що належав Юдиним нащадкам, а також на південь Халева, а Ціклаґ ми спалили вогнем.

¹⁵Тоді Давид запитав його: Чи ти зміг би запровадити мене до тієї зграї? А той відповів: Присягнися мені Богом, що ти не вб’єш мене і не віддаси мене в руки мого господаря, — тоді я заведу тебе до тієї орди.

¹⁶Він привів Давида на те місце якраз тоді, коли вони, розпорошившись по всьому полі, їли й пили, радіючи великій здобичі, яку награбували у филистимській місцевості та в Юдейському краю.

¹⁷Тож Давид громив їх від світанку і аж до вечора наступного дня; не врятувався з них ніхто, крім чотирьохсот слуг, які сіли на верблюдів і втекли.

¹⁸Отже, Давид врятував усіх, кого захопили амалекітянці; визволив Давид також обох своїх дружин.

¹⁹Ніхто з них не загинув, — від наймолодшого до найстаршого, — всі їхні сини й дочки. Так само й здобич, що ті награбували, — Давид повернув усе.

²⁰Давид також захопив усі отари овець та стада худоби амалекітянців, — їх гнали перед власною скотиною, яку також відібрали, при цьому вигукуючи: Це здобич Давида!

²¹Коли Давид повертався до тих двохсот воїнів, котрі втомились і не змогли далі йти з Давидом, а розташувались біля потоку Бесор, то вони вийшли назустріч Давидові й назустріч воїнам, котрі були з ним. Підійшовши, Давид привітав тих людей миром.

²²Проте серед тих, котрі ходили з Давидом, були злісні й недоброзичливі мужі, які говорили: Оскільки вони далі не ходили з нами, то ми не дамо їм нічого зі здобичі, яку ми відібрали; нехай кожен з них візьме лише свою дружину й своїх дітей і йдуть собі.

²³Але Давид сказав: Не робіть такого, мої брати, з тим, що ГОСПОДЬ учинив для нас. Він зберіг нас, і віддав у наші руки ту зграю, яка на нас напала!

²⁴Та й хто слухатиме вас у цій справі? Тому, яка частка того, хто брав участь у битві, такою ж має бути частка того, хто залишався в обозі! Діліть усім однаково!

²⁵З того дня й надалі, цей звичай в Ізраїлі став законом аж до сьогодні.

²⁶Коли Давид повернувся до Ціклаґа, він послав частину здобичі старійшинам Юдеї та своїм наближеним зі словами: Це вам подарунок зі здобичі, відібраної від ГОСПОДНІХ ворогів,

²⁷тим, котрі у Бетелі, тим, котрі в південнім Рамоті, і тим, хто в Яттірі;

²⁸тим, котрі в Ароері, тим, котрі в Сіфмоті, й тим, котрі в Ештемоа;

²⁹тим, котрі в Ракалі, тим, котрі в єрахмаельських містах[35], а також тим, хто в містах кенейців[36],

³⁰тим, котрі в Хормі, тим, котрі в Бор-Ашані, і тим, котрі в Атахі;

³¹тим, котрі в Хевроні, а також у всі ті місцевості, де Давид, ховаючись, поневірявся зі своїми людьми.