Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Буття 22 Bible Online

Буття 22 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Буття 22

¹Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: "Аврааме!" Той же відповів: "Я тут!"

²Бог сказав: "Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу."

³Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог.

⁴На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,

⁵сказав своїм слугам: "Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас."

⁶Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.

⁷Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: "Батьку!" — А той: "Що тобі, сину?" "Ось", каже він, "вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?"

⁸Авраам же: "Бог подбає собі ягня на всепалення, сину." І йшли вони обидва разом.

⁹Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв'язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.

¹⁰Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.

¹¹Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: "Аврааме, Аврааме!" Той відповів: "Я тут!"

¹²І сказав (Бог): "Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене."

¹³Коли Авраам підвів очі свої й дивиться — аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.

¹⁴І назвав Авраам те місце "Господь явився", як то й посьогодні кажуть: "На горі, де Господь явився."

¹⁵Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;

¹⁶і сказав: "Клянуся мною самим — слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,

¹⁷я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.

¹⁸У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."

¹⁹Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.

²⁰І сталося, що після того сповіщено Авраама так: "Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові:

²¹Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;

²²Кеседа, Хазо, Пілдаша, Їдлафа та Бетуела.

²³Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.

²⁴А його наложниця, на ім'я Реума, теж породила — Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.