Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Буття 30 Bible Online

Буття 30 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Буття 30

¹Як же Рахиль побачила, що не народжує Яковові дітей, стала заздрити своїй сестрі і сказала до Якова: "Дай мені діток, а то вмру."

²Спалахнув Яків гнівом проти Рахилі й каже: "Хіба ж то я можу бути замість Бога, який відмовив тобі плідности лона?"

³Тоді вона й каже: "Ось моя слугиня Білга; увійди до неї, нехай уродить мені у прийми, щоб і мені розвинутись через неї."

⁴Тож дала йому Білгу, свою слугиню, за жінку, і Яків зійшовся з нею.

⁵Зачала Білга і вродила Яковові сина.

⁶Тоді Рахиль і каже: "Бог судив мені й почув також мій голос та й дав мені сина." Тому й дала йому ім'я Дан.

⁷Знову зачала Білга, слугиня Рахилі, і родила Якову другого сина.

⁸А Рахиль сказала: "Великим змаганням змагалась я з моєю сестрою і подолала." Тому й дала йому ім'я Нафталі.

⁹Але й Лія, побачивши, що перестала родити, взяла Зілпу, свою служницю, і дала її Яковові за жінку.

¹⁰Та й родила Зілпа, служниця Лії, Яковові сина.

¹¹І каже Лія: "Прийшло щастя!" Тому назвала його ім'ям Гад.

¹²Потім родила Зілпа, служниця Лії, Яковові другого сина.

¹³Та й каже Лія: "Яка ж я щаслива! — бо жінки будуть мене щасливою вітати." І дала йому ім'я Ашер.

¹⁴Вийшов якось Рувим під час пшеничних жнив і знайшов на полі любовні яблука та й приніс їх Лії, своїй матері. Тоді каже Рахиль до Лії: "дай мені, з ласки, любовних яблук твого сина."

¹⁵А ця до неї: "Мало ще того, що забрала мого чоловіка? Хочеш узяти й любовні яблука мого сина?" Рахиль каже: "Тому нехай цієї ночі, спить він з тобою за любовні яблука твого сина."

¹⁶Як прийшов Яків з поля ввечері, вийшла Лія йому назустріч і каже: "Ти мусиш увійти до мене, бо я тебе найняла за любовні яблука мого сина." І спав з нею тієї ночі.

¹⁷Вислухав Бог Лію, і вона зачала та й породила Яковові п'ятого сина.

¹⁸І каже Лія: "Бог дав мені плату за те, що я дала свою служницю чоловікові своєму." Тож і назвала його ім'ям Іссахар.

¹⁹Знову зачала Лія й родила Яковові шостого сина;

²⁰та й каже Лія: "Бог дав мені гарний дарунок; тепер чоловік мій буде жити зо мною, бо я породила йому шістьох синів." І дала йому ім'я Завулон.

²¹Потім же вона породила дочку й дала їй ім'я Діна.

²²Але згадав Бог і про Рахиль та й вислухав її і відімкнув Бог їй лоно.

²³Вона зачала й породила сина, й каже: "Бог увільнив мене від безчестя!"

²⁴Тож назвала його ім'ям Йосиф, кажучи: "Дай мені, Господи, ще й другого сина."

²⁵Сталось, як уродила Рахиль Йосифа, то Яків сказав до Лавана: "Відпусти мене, нехай іду на рідне місце, на свою батьківщину.

²⁶Дай мені моїх жінок з дітьми, що за них я служив тобі, щоб я міг піти собі; бож знаєш мою службу, яку я відбув для тебе."

²⁷А Лаван каже йому: "Дозволь мені сказати тобі таке: по деяких знаках я зауважував, що Господь благословив мене через тебе."

²⁸І додав: "Скажи мені, скільки тобі платити, і я дам."

²⁹Тоді Яків сказав до нього: "Ти сам знаєш, як я служив тобі й якою зробилася твоя скотина в мене.

³⁰Того трошки, що було в тебе передо мною, вельми розрослось, і Господь благословив тебе з моїм приходом. Тепер час би мені попрацювати й для власного дому."

³¹Лаван спитав: "Що ж маю тобі дати?" На те Яків відповів: "Нічого не маєш мені дати! Коли зробиш мені те, що тобі кажу, я піду знову пасти й доглядати твоїх овець.

³²Сьогодні я пройду крізь усю твою отару, вилучу з неї кожну чорну овечку між вівцями й усе красе та клапчасте між козами; то й буде моя плата.

³³Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене."

³⁴На те Лаван каже: "Добре, нехай буде по твоєму слову."

³⁵І того ж самого дня він вилучив козлів смугнастих і клапчастих, усіх кіз красих і клапчастих, усе, що на ньому щось біле, і все чорне між вівцями — та й дав у руки своїх синів;

³⁶ще й віддалився на три дні ходу між собою та Яковом. Яків же пас решту овець Лавана.

³⁷Тоді взяв собі Яків прутів свіжих, тополевих, миґдалевих і чинарових та й покарбував на них білі карби, облуплюючи аж до білого на прутах.

³⁸Поклав він ті прути, що їх пооблуплював, перед вівцями в корита й у пійла з водою, до яких приходили вівці пити; і як вони приходили пити, то парувались.

³⁹А парувавшися перед прутами, вони по тому котилися (ягнятами) строкатими, клапчастими і красими.

⁴⁰Ягнят Яків відділив, ще й поставив овець лицем до себе — строкатих і всіх чорних у Лавановій отарі; і так він уклав отари окремо для себе, та й не укладав їх з вівцями Лавана.

⁴¹А до того ж, усюди, де парувалися сильніші вівці, там Яків клав прути в корита перед очі овець, щоб вони парувалися коло тих прутів.

⁴²А коли вівці були слабовиті, він їх не клав; отож слабовиті були для Лавана, а щосильніші для Якова.

⁴³І збагатився чоловік вельми-превельми, й була в нього сила овець і слугині й слуги, верблюди й осли.