Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Буття 38 Bible Online

Буття 38 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Буття 38

¹Сталося ж того часу, що Юда відділився від своїх братів і пішов до одного адуламійця, на ім'я Хіра.

²Побачив він там дочку одного ханаанця, на ім'я Шуа, взяв собі за жінку й увійшов до неї.

³Вона зачала і вродила сина та й він дав йому ім'я Ер.

⁴Зачала знову і вродила сина й назвала його Онан.

⁵Та й ще раз вона вродила сина й дала йому ім'я Шела; а було це в Кезіві, як вона його породила.

⁶Згодом узяв Юда своєму первісткові Ерові жінку, на ім'я Тамара.

⁷Але Ер, первенець Юди, був лихий в очах Господніх, і Господь убив його.

⁸Тож Юда сказав до Онана: "Ввійди до жінки твого брата як дівер, сповни твій обов'язок, щоб зберегти потомство твоєму братові."

⁹Знав же Онан, що це не його буде потомство, тож коли він увіходив до жінки свого брата, то викидав сім'я на землю, щоб не дати потомства братові своєму.

¹⁰Не сподобалося Господові, що цей учинив, і він убив його теж.

¹¹Тож каже Юда Тамарі, своїй невістці: "Сиди вдовою в домі свого батька, доки не виросте Шела, мій син." Бо думав собі: "Якби ж то не вмер і цей, як його брати." Пішла ж Тамара до дому свого батька і відтоді сиділа там.

¹²Як минуло вже чимало часу, дочка Шуа, жінка Юди, померла. І коли Юда вивершив жалобу, пішов він стригти вівці у Тімну, він і його друг Хіра з Адулламу.

¹³Про те сповіщено Тамару: он, мовляв, твій свекор, іде в Тімну стригти свої вівці.

¹⁴Тож скинула вона з себе вдовичу одежу, накрилась наміткою, затулилася та й сіла при вході в Енаїм, що при дорозі до Тімни, бо бачила вона, що Шела вже виріс, та не дали йому її за жінку.

¹⁵Коли побачив її Юда, подумав, що то повія, бо вона своє лице заслонила.

¹⁶Тож завернув до неї з дороги й каже: "Ануж увійду до тебе!" Бо не знав, що то його невістка. А вона каже: "Що даси мені, як увійдеш до мене?"

¹⁷Він же відповів: "Пошлю тобі козеня з отари." На це вона сказала: "Чи даси завдаток, поки пришлеш?"

¹⁸А він питає: "Який завдаток маю тобі дати?" Вона й каже: "Твою печатку, твою мотузку й твою палицю, що в твоїй руці." І дав він їй те й увійшов до неї, та й вона зачала від нього.

¹⁹По тому вона встала, пішла додому, скинула намітку з себе й надягнула знов одіж удовицтва свого.

²⁰Тим часом Юда послав козеня через свого друга з Адулламу відобрати заставу від жінки, але той не знайшов її.

²¹Питав він місцевих людей: "Де та повія, що була в Енаїмі при дорозі?" А вони відповідали: "Не було тут ніякої повії."

²²Тож повернувся він до Юди й каже: "Не знайшов я там її, та й місцеві люди казали: «Не було тут ніякої повії»."

²³Тоді каже Юда: "Нехай собі бере, аби з нас люди не сміялись: ось я був послав козеня, а ти не знайшов її."

²⁴По якихось трьох місяцях повідомлено Юду: Зблудила, мовляв, Тамара, твоя невістка, ба й більше: завагітніла вона від блуду. А Юда сказав: "Нехай виведуть її геть і спалять!"

²⁵Коли її виводили, вона послала своєму свекрові сказати: "Від чоловіка, чиї оці речі, я зачала." І додала: "Пізнавай, будь ласка, чиї оці речі: печатка, мотузка й палиця."

²⁶Тоді Юда пізнав їх і сказав: "Вона слушніша від мене, бо я не дав їй Шелу, мого сина!"

²⁷Коли ж настав їй час родити, ось — близнята в її лоні.

²⁸І як вона породила, висунуло одне ручку, а повитуха схопила і прив'язала до ручки червону нитку, кажучи: "Це вийшло перше."

²⁹Та й сталось: коли воно назад потягло ручку — аж тут його брат вийшов. І каже вона: "Як же ти прорвався!" І назвала його ім'ям Перец.

³⁰По тому вийшов його брат, у якого на рученяті була червона нитка. І дала йому ім'я Зерах.