Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Іов 15 Bible Online

Іов 15 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Іов 15

¹Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

²«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням, сповняє своє нутро східнім вітром,

³сперечаючись недоречними словами, промовами, в яких немає користи?

⁴Ти навіть відкидаєш богобоязливість, і касуєш побожність перед Богом.

⁵Твоя вина навчає уста твої, ти вибираєш бесіду лукавих,

⁶тим і осуджує тебе рот твій, а не я! І власні твої уста свідчать проти тебе.

⁷Хіба ти перший з людей народився, побачив світ перед горбами?

⁸Хіба ти слухав Божої наради, присвоїв собі мудрість?

⁹Що знаєш ти, чого б ми не знали? Що розумієш, чого б ми не розуміли?

¹⁰Є сивий та старий також між нами, що перейшов віком і твого батька.

¹¹Хіба для тебе мала річ — Божа втіха та тихе слово, сказане до тебе?

¹²Чого пориває тебе твоє серце? Чому очима гордо позираєш,

¹³коли звертаєш проти Бога гнів твій і твоїм ротом верзеш такі речі?

¹⁴Що таке людина, щоб була чистою? Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

¹⁵Якщо й своїм святим не йме він віри, і небеса нечисті перед його очима,

¹⁶оскільки більш гидка й зіпсована людина, що, наче воду, п'є беззаконня.

¹⁷Я поясню тобі, мене послухай! Я оповім те, що сам я бачив,

¹⁸що оповідають мудрі, не таївши нічого, за предками своїми.

¹⁹Їм одним земля дана була, і ні один чужинець не скитався між ними.

²⁰Поки віку у злого — себе самого мучить; протягом призначених гнобителеві літ

²¹жахливий крик лунає у його вухах; серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

²²Не сподівається, що повернеться із пітьми, і всюди меч перед собою бачить.

²³Його кидають на їжу коршакові. Він знає, що над ним біда нависла.

²⁴День темряви його жахає, нужда й тіснота на нього насідають, немов той цар, готовий кинутись до бою.

²⁵Він здіймав свою руку проти Бога, він хоробрував із Всемогутнім.

²⁶З випростаною шиєю біг проти нього захоронений грубими щитами.

²⁷Обличчя його набрякло салом, боки поросли жиром.

²⁸Він жив у зруйнованих містах, у домах, де ніхто більше не жив, бо вони були готові завалитись.

²⁹Не забагатіє він, розвіється його достаток, і не простягнеться його тінь по країні.

³⁰Він не втече від мороку, вогонь спалить його ніжне галуззя, а цвіт його обіб'є вітер.

³¹Нехай не покладається на свій зріст високий, знаємо бо, що то — марнота.

³²Віття його зів'яне передчасно, його галуззя не буде зеленіти.

³³Мов виноградина, він скине недоспілі грона і, наче маслина, цвіт свій зронить.

³⁴Так! Кодло нечестивого буде безплідне, і вогонь пожере шатра продажних.

³⁵Хто зачав зло, той породить нещастя; нутро його готує злуду».