Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Іов 24 Bible Online

Іов 24 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Іов 24

¹«Чому Всемогутній не затаїв часи, а ті, що його знають, днів його не бачать?

²Безбожники пересувають межі, отару й чабана займають.

³Відводять осла в сиротини, беруть у заклад вола вдовиці.

⁴Убогі поступаються з дороги, усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.

⁵Мов дикі осли в пустині, вони виходять на роботу, шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба.

⁶Жнуть на чужому полі, виноград грішника збирають.

⁷Голі вони ночують, без одежі, не мають чим накритись, коли холодно.

⁸В горах на дощі мокнуть, за браком сховку туляться до скелі!

⁹Сиріт від грудей відривають, беруть у заклад дитину в бідних.

¹⁰Голі блукають, без одежі, і голодні зносять снопи.

¹¹Вичавлюють між мурами олію, спраглі, топчуть виноград у точилі.

¹²З міста чути людей стогін, душа смертельно поранених кличе на допомогу, та Бог не чує їхньої молитви!

¹³Є поміж ними й вороги світла, які шляхів його не знають, стежками його не простують.

¹⁴Удосвіта стає убивник, убиває бідного й сіромаху, вночі бродить злодюга.

¹⁵Око перелюбця пильнує, коли смеркне. Він думає: Ніхто мене не бачить, і кладе собі на вид запинало.

¹⁶В пітьмі підкопують домівки, а вдень замикаються, не знають світла.

¹⁷Тінь смерти то для всіх них ранок; коли ж він зійде, жах їх огортає.

¹⁸Вони від дня втікають; маєтність їх на землі проклята, в їх виноградниках не завертає виноградар.

¹⁹Посуха й спека пожирає сніжну воду — так грішника Шеол хапає.

²⁰Утроба, що його родила, його забуває, черва собі солодко ним пасеться, не згадується більше його ім'я; так кривда, неначе деревина, ломиться.

²¹Він чинив зло безплідній, що не родить; він не чинив добра вдовиці!

²²Та той силою своєю хапає дужих, встає, і він життя непевний.

²³Забезпечує його й дає опору, та Господні очі за його путями стежать.

²⁴Вони ледь-ледь піднесуться, — і вже в'януть, немов зірвана мальвія, немов головки колосків зів'ялих.

²⁵А як воно не так, то хто мене спростує, на ніщо оберне мою мову?»