Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Іов 34 Bible Online

Іов 34 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Іов 34

¹Елігу почав говорити далі й мовив:

²«Слухайте мої слова, о мудрі, нахиліть до мене вухо, о розумні!

³Бо вухо слова розрізняє, як піднебіння куштує страву.

⁴Розсудім разом, що є справедливе, і визнаймо між нами, що є добре.

⁵Ось Іов мовив: „Я правий, та Бог відмовив мені суду.

⁶Проти свого права мав би я брехати? Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

⁷Чи є десь такий чоловік, як Іов, що глум глитає, немов воду,

⁸що з лиходіями товаришує та що з безбожниками ходить?

⁹Він бо сказав: Нема з того користи людині, коли догоджає Богу.

¹⁰Тим слухайте мене, мужі розумні! Не може бути зла у Бозі й у Всесильному — неправди!

¹¹Він людині відплачує згідно з її ділами; як кожний ходить, так у Бога знаходить.

¹²Воістину Бог зла не чинить, Всесильний суду не кривить.

¹³Хто йому довірив землю? Хто доручив йому всесвіт?

¹⁴Якщо він візьме дух свій знов до себе, до себе забере своє дихання, —

¹⁵усяке тіло зараз же загине, людина повернеться у порох.

¹⁶Отже, як маєш розум, слухай! Вважай на моїх слів голос!

¹⁷Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

¹⁸Того, що до царя мовляє: Негодящий! А до вельмож: Безбожні! —

¹⁹що не зважає на князів особу, не сприяє радше багатому, ніж бідному, бо всі вони діло рук його.

²⁰Раптом вони вмирають, і більше їх немає; народ бунтується посеред ночі, без труднощів могутнього скидає.

²¹Бо його очі над путями чоловіка, він бачить кожен його крок.

²²Нема ні темряви, ані глухої тіні, де б лиходії могли заховатись.

²³Він не накладає на людину строку, щоб та ставала на суд із Богом.

²⁴Він розгромлює без допиту вельможних, і ставить на їхнє місце інших.

²⁵Він знає добре їхні вчинки скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.

²⁶Як беззаконних карає їх перед очима інших

²⁷за те, що відхилилися від нього й ніколи про путі його не дбали,

²⁸так що дійшов до нього зойк злиденних, і він почує крик смиренних.

²⁹Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? Він на народи й одиниці поглядає,

³⁰щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

³¹І коли він до Бога каже: Мене обдурено! Зла не чинитиму вже більше!

³²Навчи мене, якщо я помилився! Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —

³³то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? Через те, що зневажаєш суди, через те, що то ти вибираєш, а не я, — скажи, отже, що знаєш!

³⁴Розумні люди мені скажуть, і мудрий муж, що мене чує:

³⁵Іов говорить нерозважно, в його словах нема глузду!

³⁶Коли б то Іова розсліджено докладно за відповіді, що личать людям нечестивим,

³⁷бо він до гріхів своїх додає ще бунт і затискає кулаки при нас, і множить слова проти Бога!»