Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Іов 6 Bible Online

Іов 6 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Іов 6

¹Заговорив Іов і мовив:

²«О коли б то зважено моє горе, і на вагу покладено все моє нещастя!

³Воно б напевно переважило пісок у морі, тим то й слова мої без тями.

⁴Бо стріли Всемогутнього мене прошили, і їхню отруту мусить моя душа пити; і страхи Божі спрямувались проти мене.

⁵Чи ж скиглить у траві осел дикий? Чи ж реве віл при яслах повних?

⁶Чи ж їсть хтось несмачне, без соли? Чи ж є смак у яєшній білковині?

⁷Чого я не хотів і доторкнутись, те їжею гидкою стало для мене.

⁸Коли б то вже моє прохання збулось, коли б то Бог здійснив мою надію,

⁹коли б то Бог зволив мене розтоптати, простерти свою руку й убити мене!

¹⁰Я мав би ще якусь утіху, звеселився б у нещадній муці, бо я не зрікся постанов Святого!

¹¹Яка у мене сила, щоб чекати? Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?

¹²Чи ж моя сила міцна, як камінь? Чи, може, тіло моє з міді?

¹³Чи ж не віднято в мене мою поміч? Чи ж маю я якийсь рятунок?

¹⁴Нещасний має право на милосердя друга, навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.

¹⁵Мої брати, немов потік, зо мною віроломні, мов ложе ручаїв бистротекучих,

¹⁶від криги каламутних, що на них купи снігу.

¹⁷Під час посухи вони зникають, під спеку швидко висихають.

¹⁸За ними валки змінюють свою дорогу, заходять у пустиню й гинуть.

¹⁹Темаські каравани за ними виглядають, валки шеваські на них уповають,

²⁰та розчаровуються у своїй надії, до них приходять і ніяковіють.

²¹Такі й ви тепер для мене: побачили страшне та й полякались.

²²Чи я колись казав вам: Дайте мені! З достатків ваших мені подаруйте!

²³З ворожої руки мене врятуйте, і викупіть мене з рук розбишаків! –

²⁴Навчіть мене, і я замовкну! Вкажіть мені, у чому помиливсь я!

²⁵Чому глумитеся зо слів правди? І що він варт, отой ваш докір?

²⁶Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти? Таж мова розпачливого — на вітер!

²⁷Навіть на сироту кидаєте ви жереб і шахруєте вашим другом.

²⁸Тож, прошу, згляньтесь надо мною; я вам увічі не скажу неправди!

²⁹Верніться, нема тут лукавства; верніться, право моє ще існує!

³⁰Чи на язиці в мене лукавство? Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха?»