Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Псалми 102 Bible Online

Псалми 102 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Псалми 102

¹Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.

²Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде.

³Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.

⁴Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.

⁵Прибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.

⁶Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.

⁷Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.

⁸Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.

⁹Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.

¹⁰Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, —

¹¹через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.

¹²Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.

¹³Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.

¹⁴Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.

¹⁵Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.

¹⁶Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі — твоєї слави.

¹⁷Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,

¹⁸зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.

¹⁹Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.

²⁰Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,

²¹щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;

²²щоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,

²³коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.

²⁴Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.

²⁵Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!

²⁶Спервовіку світу ти заснував землю і небеса — діло рук твоїх.

²⁷Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.

²⁸Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.

²⁹Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.