Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Псалми 104 Bible Online

Псалми 104 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Псалми 104

¹Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,

²ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.

³Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.

⁴Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне — слугами своїми.

⁵Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні.

⁶Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.

⁷Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.

⁸Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.

⁹Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.

¹⁰Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.

¹¹Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.

¹²Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.

¹³Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх.

¹⁴Вирощуєш траву для скоту, зела — на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:

¹⁵вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.

¹⁶Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.

¹⁷На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло.

¹⁸Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок.

¹⁹Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.

²⁰Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

²¹Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.

²²Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.

²³Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.

²⁴Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь.

²⁵Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

²⁶Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.

²⁷Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.

²⁸Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

²⁹Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.

³⁰Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі.

³¹Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;

³²спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, — вони димують.

³³Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.

³⁴Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.

³⁵Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!