Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Псалми 71 Bible Online

Псалми 71 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Псалми 71

¹До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.

²У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.

³Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.

⁴О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних, із жмені неправедника й гнобителя.

⁵Бо ти моя надія, Господи, — Господь моє уповання від юности моєї.

⁶На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти — мій покровитель; ти — моя хвала завжди!

⁷Для багатьох став я немов чудовиськом, але ти — моя сила.

⁸Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави — повсякденно.

⁹Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.

¹⁰Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою,

¹¹кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»

¹²Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!

¹³Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.

¹⁴А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.

¹⁵Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно — діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.

¹⁶Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.

¹⁷Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.

¹⁸Аж до самої старости й сивини — не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, — про твою потугу

¹⁹і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба. Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?

²⁰Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.

²¹Збільши мою повагу, потіш мене знову.

²²І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!

²³Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, — душа моя, яку ти вирятував.

²⁴Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.