Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Псалми 89 Bible Online

Псалми 89 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Псалми 89

¹Маскіл. Етана. Езрагіта.

²Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.

³Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.

⁴«Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:

⁵Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»

⁶Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.

⁷Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?

⁸Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.

⁹Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.

¹⁰Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.

¹¹Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоїм раменом ти ворогів твоїх розсіяв.

¹²Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту — ти заснував їх.

¹³Північ і південь — ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.

¹⁴Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!

¹⁵Право й справедливість — основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.

¹⁶Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.

¹⁷Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.

¹⁸Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.

¹⁹Бо Господь — щит наш і Святий Ізраїля — цар наш.

²⁰Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: — Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.

²¹Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.

²²Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти.

²³Ворог не зможе його обманути, злочинець не буде його гнітити.

²⁴Його противників я зітру геть із перед нього, розіб'ю тих, що його ненавидять.

²⁵І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.

²⁶Я простягну руку його на море і на ріки — його десницю.

²⁷Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»

²⁸А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.

²⁹Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.

³⁰Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.

³¹Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,

³²коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,

³³я різкою їхній проступок покараю й ударами — їхню провину.

³⁴Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.

³⁵Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.

³⁶Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!

³⁷Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.

³⁸Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. —

³⁹Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.

⁴⁰Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.

⁴¹Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.

⁴²Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.

⁴³Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.

⁴⁴Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.

⁴⁵Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.

⁴⁶Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.

⁴⁷Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?

⁴⁸Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?

⁴⁹Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?

⁵⁰Де вони, Господи, днедавні твої ласки?

⁵¹Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, — що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, —

⁵²що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!