Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Приповідки 14 Bible Online

Приповідки 14 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Приповідки 14

¹Мудрість будує свій будинок, а дурнота його руйнує власними руками.

²Хто ходить просто, Господа боїться; чиї ж криві дороги, той ним гордує.

³В устах дурного — бич гордині; а губи мудрих їх оберігають.

⁴Де волів немає, там порожні ясла; де бики сильні, там урожай великий.

⁵Правдивий свідок неправди не говорить; фальшивий свідок брехнями дихає.

⁶Шукає мудрости насмішник, та даремно, а для розумного знання річ легка.

⁷Йди геть від дурня, бо ти не знайдеш уст розумних.

⁸Мудрість розумного — свою дорогу знати; безумство глупих — обман.

⁹Дурний з гріха сміється; між праведними існує ласка.

¹⁰Серце знає своє горе, а в радощі його чужому не втручатись.

¹¹Дім лихих розпадеться, а намет праведних процвітатиме.

¹²Є дорога, що людині здається проста, але кінець її — шлях смерти.

¹³Навіть від сміху болить серце, і кінцем радощів буває смуток.

¹⁴Нестале серце насититься заходами своїми, людина добра — вчинками своїми.

¹⁵Простодушний іме віри кожному слову; розумний уважає на свої кроки.

¹⁶Мудрий боїться й відвертається від зла, а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.

¹⁷Запальна людина робить дурниці, розважливий — зносить усе.

¹⁸Простаки наслідують дурноту, розумні ж увінчаються знанням.

¹⁹Ледачі перед добрими вклоняться, а безбожні перед праведних дверима.

²⁰Бідний навіть сусідові нелюбий, в багатого ж є сила друзів.

²¹Грішить той, хто гордує ближнім; щасливий той, хто жалує вбогих.

²²Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? Милість і правда тим, хто добро замишляє.

²³Кожна праця приносить користь; пуста балаканина — голод.

²⁴Вінець мудрих — їхній хист; корона дурних — безглуздя.

²⁵Вірний свідок рятує душі: хто дихає брехнею, той — облуда.

²⁶В Господнім страсі — міцне довір'я людини, і її діти матимуть притулок.

²⁷Господній острах — джерело життя, щоб уникати сітей смерти.

²⁸У безлічі народу — царя слава; у нестачі людей — руїна князя.

²⁹Хто терпеливий, той великий розум має; а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.

³⁰Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість гризе кістки.

³¹Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, а почитає той, хто жалує бідного.

³²Злого валить на землю його власна злоба, а праведник у своїй чесності знайде притулок.

³³У серці розумного мудрість покоїться, а між дурними її не видно.

³⁴Справедливість підносить народ угору, а гріх — сором народів.

³⁵Царська прихильність — розумному слузі; гнів його на того, що йому сором коїть.