Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Приповідки 23 Bible Online

Приповідки 23 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Приповідки 23

¹Коли сядеш їсти з вельможею, добре вважай на те, хто перед тобою,

²і поклади собі ножа на горло, коли ти надто ласий.

³На ласощі його не надься: то оманлива страва.

⁴В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього.

⁵Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.

⁶Не їж хліба із скнарою, на його ласощі не надься,

⁷бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: “їж, пий!” — він тобі скаже, та його серце не з тобою.

⁸Шматок, що з'їв, ти повернеш, і слова твої солодкі втратиш.

⁹Не говори до вух дурному, бо він зневажить мудрість слів твоїх.

¹⁰Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські,

¹¹бо їх заступник сильний; він захистить їхнє діло супроти тебе.

¹²Прихили твоє серце до навчання, і твої вуха до слів науки.

¹³Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою.

¹⁴Ти битимеш його різкою — і врятуєш його душу від Шеолу.

¹⁵Мій сину! Як серце твоє мудре, то й моє серце теж буде радіти,

¹⁶і моє нутро буде веселитись, коли уста твої казатимуть праві речі.

¹⁷Нехай твоє серце грішникам не заздрить, але будь у Господнім страсі повсякденно,

¹⁸бо будучина існує напевне, і твоя надія не буде марна.

¹⁹Слухай, сину мій, і будь мудрий, справляй серце твоє на путь (праву).

²⁰Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом,

²¹бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи.

²²Слухай батька, що породив тебе; не зневажай матері, коли вона старенька.

²³Придбай правду й не продавай її, — мудрість, навчання й розум.

²⁴Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти.

²⁵Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила.

²⁶Дай мені, сину, твоє серце, і твої очі нехай доріг моїх пильнують,

²⁷бо блудниця — то глибока яма, вузька криниця — чужинка.

²⁸Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить.

²⁹У кого: “Ой” — у кого: “Ой, леле”? У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні?

³⁰У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче.

³¹Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється.

³²Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка.

³³Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити;

³⁴і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі.

³⁵“Били мене, та мене не боліло, товкли мене, та не знав я нічого. Коли ж я прокинусь? Я буду знов того шукати!”