Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Приповідки 7 Bible Online

Приповідки 7 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Приповідки 7

¹Мій сину! Зберігай мої слова, заповіді мої сховай у себе.

²Додержуй мої заповіді, — і будеш жити, — і мою науку, як твоїх очей зіницю.

³Собі до пальців їх прив'яжи та напиши їх на таблиці серця свого.

⁴Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”, а розум назви другом,

⁵щоб він зберіг тебе від чужої жінки, від незнайомої з звабливими словами.

⁶Раз якось, коли через вікно мого дому, крізь ґрати я дивився,

⁷побачив я посеред простодушних, помітив я між хлопцями юнака безумного.

⁸Він проходив вулицею коло її закутка, і простував дорогою до її дому,

⁹присмерком, вечірньою порою, у глупу ніч та в темряві, —

¹⁰аж ось назустріч йому жінка, одягнена, немов повія, хитра серцем.

¹¹Вона — пристрасна й нахабна, ноги її не посидять у хаті.

¹²То на вулиці, то на майданах, на всіх розпуттях у засідку сідає.

¹³Вона хапає його та цілує, і безлично до нього каже:

¹⁴“Мала принести мирні жертви, сьогодні я мої обітниці сповнила.

¹⁵Тому й вийшла я тобі назустріч, тебе шукати — та знайшла тебе я.

¹⁶Постелю мою я прибрала килимами, тонку єгипетську тканину розстелила.

¹⁷Поприскала я ліжко моє міррою, алое, цинамоном.

¹⁸Ходи лишень, упийся до ранку пестощами, та насолодимось любов'ю,

¹⁹бо мужа нема дома, вибравсь у далекую дорогу.

²⁰Сакву грошей забрав з собою; як місяць буде у повні, повернеться він додому.”

²¹Зводить вона його своїм щедрим щебетанням, зводить його солодкими словами.

²²І він умить за нею тягне, немов віл, що йде під обух, немов олень, що в сильце вскочив,

²³покіль стріла його печінки не прошиє, немов та пташка, що сама летить у сітку, не знаючи, що йдеться про її погибель.

²⁴Слухай тепер мене, мій сину, вважай на слова уст моїх.

²⁵Нехай твоє серце до її доріг не хилиться, не блукай її стежками;

²⁶бо багатьох вона на смерть поранила, і найсильніші всі жертвою її упали.

²⁷Дім її — дорога до Шеолу, вона веде вниз до покоїв смерти.