Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Мудрість 15 Bible Online

Мудрість 15 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Мудрість 15

¹А ти, наш Боже, добрий і вірний, довготерпеливий, що в милосерді всім управляєш!

²Навіть якщо б ми й згрішили, то все одно — ми твої, знаємо твою могутність; та ми не згрішимо, бо знаємо, що до тебе належимо.

³Пізнати ж тебе — досконала справедливість, знати твою могутність — корінь безсмертя.

⁴Нас не звела витівка, вигадка людей, ані малярів труд безплідний — ота подоба, намазана різними фарбами,

⁵вигляд яких будить у безумних пристрасть, так що вони закохуються в бездушну подобу мертвого образу.

⁶Коханці зла, гідні й відповідних сподівань, і ті, що їх виробляють, і ті, що прагнуть їх, і ті, що вшановують.

⁷Ось ганчар, що з трудом місить м'яку глину і ліпить одне за другим для нашого вжитку; з тієї ж глини виліплено і посудини, які служать для чистого вжитку, і такі, що для вжитку іншого — всі однаково; який же одного й другого вжиток — то вже ганчар вирішує.

⁸З тієї ж глини — шкода й праці — ліпить пустого бога, і він, що недавно з землі постав і що небавом повернеться до неї, з якої був узятий, коли зажадають рахунку з його життя.

⁹Та йому байдуже, що мусить умерти і що життя його коротке, — він таки йде наввипередки з золотарями та сріблярами, наслідує бронзівників і за славу собі вважає, що ті недійсні речі робить.

¹⁰Серце його — попіл! Його надія — марніша пороху, життя ж його — ганебніше грязі!

¹¹Бо він не визнав того, який його створив, який вдихнув у нього творчу душу та вдмухнув у нього дух, що оживлює;

¹²але вважав, що наше життя — іграшка, що наше буття — ярмарок для користи, бо треба, каже, звідкинебудь, навіть із злого, зиск тягнути.

¹³Такий краще від усіх інших знає, що грішить, виробляючи з тієї самої землі й крихкий посуд, і кумирів.

¹⁴Та всі вони безглузді вельми й нещасливіші від душі немовлятка, — вороги твого народу, які його гнобили.

¹⁵Вони бо за богів уважали всіх бовванів поганських, які не можуть користатись ні очима, щоб дивитись, ні ніздрями, щоб вдихати повітря, ні вухами, щоб чути, ні пальцями на руках, щоб дотикатись, ані ноги в них ходити нездатні.

¹⁶Бо це людина їх зробила, той, у кого дух позичений, зліпив їх; нема бо чоловіка, що міг би зробити подібного собі бога.

¹⁷А бувши смертним, він тільки мертве робить злочинними руками. Він же вартісніший за своїх божків, бо він сам жив, вони ж — ніколи.

¹⁸Ба поклоняються тваринам найогиднішим, бо глупотою вони гірші від інших

¹⁹і не мають навіть того привабливого, що буває інколи у вигляді звірів, — вони бо позбавлені й Божої похвали і благословення.