Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Мудрість 16 Bible Online

Мудрість 16 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Мудрість 16

¹Тому справедливо були вони покарані подібними створіннями, коли то їх мучила безліч докучливих животин.

²Своєму ж народові ти, замість тієї кари, добро діяв і, щоб задоволити їхнє жадібне бажання, дивну поживу зготував — перепелиць!

³Отак одні, що хотіли їсти, збридившися насланими животинами, навіть природну охоту до їжі втратили, другі ж, зазнавши короткочасної нестачі, скуштували неабиякої страви.

⁴Адже треба було, щоб отих гнобителів неминуче спіткала нестача, а цим тільки показати, яких мук зазнали їхні вороги.

⁵Бож як прийшла й на них страшна звірів лють, і вони гинули від укусів в'юнких гадюк, то не до кінця простягся гнів твій.

⁶Вони для остороги були стривожені на час короткий, і мали знак спасіння — на пам'ятку про заповідь твого закону;

⁷бо хто повертавсь до нього, спасався — не тим, що бачив, але тобою, Спасителю всього.

⁸Тим так само довів ти нашим ворогам, що ти рятуєш від усякого лиха.

⁹Бо їх губили сарани та мух укуси, і не знайшлося ліків, щоб їх врятувати, тому, що заслужили, щоб їх карали ці животини.

¹⁰Твоїх же синів не подолали навіть зуби гадюк отруйних, бо твоє милосердя допомогло їм і врятувало їх.

¹¹Щоб вони пригадали собі твої слова, кусали їх гадюки, але й вони негайно видужували, щоб не впасти в глибину забуття і не були позбавлені твоєї добродійности.

¹²Бо ні зілля, ані припарки їх не вилікували, лише твоє, Господи, слово, що всіх ізціляє.

¹³Ти бо маєш владу над життям та смертю. Ти зводиш до воріт аду й виводиш звідти.

¹⁴Людина ж у своїй злобі може вбити, однак духа, що вже вийшов, не може назад привернути, ані звільнити душі, яку ад прийняв.

¹⁵Уникнути руки твоєї — неможливо!

¹⁶Нечестивих, які відмовлялись тебе пізнавати, твоє сильне рамено карало; на них спали небувалі дощі, градобій, зливи нестримні, і пожер їх вогонь.

¹⁷Та найдивнішим було те, що в воді, яка все гасить, вогонь іще більшої набирав сили, бо природа за праведних воює.

¹⁸Часом бо полум'я ставало лагіднішим, щоб не спалити тварин, що були послані на нечестивих, а й вони самі, бачивши те, збагнули, що їх переслідує суд Божий.

¹⁹А часом і серед води воно понад силу вогню палило, щоб знищити врожай безбожної країни.

²⁰Натомість, народ твій ти годував ангельською поживою, зсилав їм хліб готовий з неба, без утоми, що міг був дати всяку насолоду, підхожий усякому смакові.

²¹Так допомога твоя виявляла супроти дітей твою ніжність: відповідно до бажання того, хто нею живився, вона перетворювалась на те, чого хто хотів.

²²Сніг і лід витримували вогонь, не топились, щоб знали, що тільки урожай ворогів пожирав вогонь, що палив посеред граду й посеред зливи блискав;

²³а щоб праведники мали чим живитись, зрікався він навіть своєї властивої сили.

²⁴Творіння бо, слухняне тобі, Творцеві, набирає на силі для кари грішникам, попускає ж на благо тим, які покладаються на тебе.

²⁵Тим то й тоді, прибираючи різного вигляду, воно служило твоїй щедрості, яка все живить, відповідно до бажання тих, що відчувають нестачу,

²⁶щоб твої, Господи, улюблені діти знали, що не плоди різнородні прогодовують людину, а слово твоє зберігає тих, які в тебе вірять.

²⁷Бо те, що вогнем не могло бути знищене, топилося відразу — нагріте слабким промінням сонця,

²⁸щоб було відомо, що, дякуючи тобі, треба випереджувати сонце і перед тим, заки на світ благословиться, молитись тобі.

²⁹Надія бо невдячного, мов іней зимовий, розтане, і розплинеться, наче вода, що не до вжитку.