Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Мудрість 2 Bible Online

Мудрість 2 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Мудрість 2

¹Вони бо один до одного мовляють, міркуючи невірно: «Коротке й журливе життя наше, і нема ліків на кончину людині, та й невідомо про такого, що визволяв би з аду.

²Бож випадком ми народились й опісля будемо, наче нас ніколи й не було. Бо дим — віддих у наших ніздрях, а думка — іскра, коли б'ється наше серце.

³Згасне вона, і тіло розсиплеться на попіл, і дух розвіється, як легіт.

⁴І наше ім'я забудеться з часом, і ніхто й не згадає про наші діла; і промине життя наше, немов сліди хмари, розвіється, мов мряка, розігнана промінням сонця, його жаром прибита.

⁵Наш вік — тінь минуща, і кончина наша вороття не знає: печать прикладено, і не повернеться ніхто.

⁶Отож користуймося з теперішніх дібр, вживаймо світ із запалом юнацтва.

⁷Упиймось дорогим вином та пахощами, нехай не втече наш весняний виквіт!

⁸І вінчаймось розквітлими рожами, поки не зів'яли!

⁹Нехай нікого з нас не бракує в нашій гульні, по всіх усюдах сліди радощів лишімо, бо наша це частка, наша це доля.

¹⁰Гнобімо бідака праведного; не жалуймо вдовиці, і не вважаймо на довголітню сивину старого!

¹¹Хай наша сила буде законом справедливости, бо що безсиле, те являється безкорисне.

¹²Засядьмо на праведника, бо він нам невигідний і противиться нашим учинкам; він закидає нам гріхи проти закону, винує нас у вадах нашого виховання;

¹³гадає, нібито він знає Бога, сином Господнім себе самого називає.

¹⁴Він — утілений докір думкам нашим, нам тяжко і глянути на нього.

¹⁵Життя ж його не таке, як в інших, і поведінка його дивацька.

¹⁶Для нього ми — та підроблена монета, він уникає доріг наших, як нечести, щасливу називає кончину справедливих і вихваляється, що Бог йому за батька.

¹⁷Гляньмо, чи слова його правдиві, та провірмо, що з ним буде накінець.

¹⁸Якщо праведник справді є син Божий, то захистить його і вирве його з рук противників.

¹⁹Випробуймо його зневагою й мукою, щоб ми пізнали його лагідність, і випробуймо його терпеливість.

²⁰Засудімо його на смерть ганебну, бо, за його словами, допомога йому прийде.»

²¹Отак собі гадали, та помилились, бо їхня злоба їх засліпила.

²²Вони не відають таємних судів Божих і не надіються нагороди за святість; не вірять у заплату для душ непорочних.

²³Бог же створив безсмертною людину і вчинив її за образом власної природи.

²⁴А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, скуштують її ті, що йому належать.