Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 14 Bible Online

Сирах 14 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 14

¹Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів.

²Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.

³Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки.

⁴Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати.

⁵Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів.

⁶Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його.

⁷Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить.

⁸Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає.

⁹Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу.

¹⁰Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має.

¹¹Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини.

¹²Пам'ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито.

¹³Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай.

¹⁴Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого.

¹⁵Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш?

¹⁶Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати!

¹⁷Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш.

¹⁸Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується.

¹⁹Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне.

²⁰Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує;

²¹який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає.

²²Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки.

²³Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує.

²⁴Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває.

²⁵Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя.

²⁶Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине.

²⁷Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі.