Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 17 Bible Online

Сирах 17 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 17

¹Господь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає.

²Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі.

³Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.

⁴Страх перед ними вклав він у всяке тіло, щоб владарювали над звіриною та птаством.

⁶Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце — щоб розважати.

⁷Розумною наукою він їх наповнив, — що добре і що зле, вказав він їм.

⁸Світло вклав він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич.

¹⁰Хвалитимуть вони його ім'я святе, оповідаючи про діл його велич.

¹¹Він їм надав так само й розуміння — життєвий закон передав їм у спадщину.

¹²Уклав він із ними вічний союз, навчивши їх судів своїх.

¹³Очі їхні бачили велич його слави, а вуха їхні чули голос його слави.

¹⁴Сказав їм: «Бережіться всякої несправедливости!» — і дав кожному з них заповіді щодо ближнього.

¹⁵Їхні путі перед ним завжди — від його очей скритись не можуть.

¹⁷Вождя настановив він кожному народові, але часткою Господа є Ізраїль.

¹⁹Усі діла їхні перед ним — як сонце; очі його безнастанно на їхніх дорогах.

²⁰Не сховались від нього їхні кривди, і всі гріхи їхні — перед Господом.

²²Милостиня мужа — як печать при ньому, і добродійство людини береже він, мов зіницю ока.

²³А по тому він устане і їм відплатить, — що вони заслугували, воздасть їм поголовно.

²⁴Та тим, які каються, він змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію.

²⁵Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед ним і зменшуй упадки.

²⁶Повернись до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе не терпи гидоти.

²⁷Хто ж буде хвалити Всевишнього в аді замість тих живих, які віддають йому шану?

²⁸Від померлого, якого немає — і хвала не існує: хвалитиме Господа — живий та здоровий!

²⁹Яка ж велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до нього!

³⁰Бо чоловік не може в собі всього мати, тому що син людський — не безсмертний.

³¹Що ясніше за сонце? А й воно затемнюється. Тіло ж і кров — ті про зло лиш міркують.

³²За силами небесних висот він наглядає, сукупність же людська — земля лиш та попіл.