Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 27 Bible Online

Сирах 27 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 27

¹Багато людей грішать із-за користи: розбагатіти прагнучи, стають немилосердними.

²Кілок між щілини каміння вбивається, а між продаж та купівлю прокрадається гріх.

³Хто в острахові Господньому не тримає себе ревно, то хата в такого незабаром розвалиться.

⁴Коли решето трусять, висівки залишаються, — так і хиби чоловіка в його розмові.

⁵Піч випробовує ганчарське начиння — людину випробовує її розмова.

⁶З плоду дерева праця над ним виявляється, думка ж людського серця — із слова.

⁷Мужа не хвали, поки він ще не висловився, бо щойно словом людина випробовується.

⁸За правдою гнавшись, її досягнеш і в неї зодягнешся, мов у шати препишні.

⁹Птахи живуть із собі подібними — правда повертається до тих, що чинять правду.

¹⁰Лев учиняє на здобич засідку, а й гріх — на тих, що несправедливість коять.

¹¹Розмова благочесного — повсякчасна мудрість, безумний же змінюється, наче той місяць.

¹²З нерозумними бувши, зважай на час, а бувши з розумними — будь якнайдовше.

¹³Осоружне те, що варнякають дурні, а й сміються вони у гріха розкошуванні.

¹⁴Як базіка нагромаджує клятви — стає волосся дуба, а як почне сперечатись — вуха затуляти треба.

¹⁵Викликає кровопролиття сварня бундючних, — лайку їхню гидко слухати.

¹⁶Хто тайни розголошує — втрачає довір'я, і друга собі він більш не знайде.

¹⁷Друга люби і на нього звіряйсь, та, розголосивши його тайни, вже за ним не женись;

¹⁸бо як людина втрачає свого небіжчика, так і ти втрачаєш твого ближнього дружбу,

¹⁹і як випустив єси з рук своїх птаха, так і друга ти втратив — не впіймати більше!

²⁰Не женися за ним, бо вже він далеко: мов сарна із сітей, утік він.

²¹Бо на рану є перев'язка, і на лайку — примирення, та немає надії для того, хто зраджує тайну.

²²Хто прижмурює око, той лихо кує, і вже годі його відвернути від того.

²³Перед очима твоїми уста його солодкі, він буде твої слова подивляти, та потім мову свою перекрутить і в твоїх же словах знайде він згіршення.

²⁴Многе мені осоружне, та ніхто так, як оцей; а й Господеві стане він осоружний.

²⁵Хто підкидає камінь — собі ж на голову кидає; призводить до рани удар зрадливий.

²⁶Хто яму копає — у неї впаде; хто сіть розставляє — впіймається в неї.

²⁷Хто чинить погане — воно впаде на нього, так що й сам не взнає, звідкіль воно нагрянуло.

²⁸Глум і наруга — для гордовитого; та й помста, мов лев, чигає на нього.

²⁹У сітку потраплять ті, що раді падінню побожних: муки їх жертимуть ще перед смертю.

³⁰Гнів та пересердя — речі мерзенні: уділом вони чоловікові грішному.