Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 33 Bible Online

Сирах 33 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 33

¹Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.

²Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить — той мов судно у бурі.

³Розумний плекає віру в закон: для нього закон — вірогідний вирок.

⁴Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням — і тоді відповідай.

⁵Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається — його міркування.

⁶Глузливий друг — неначе той огир, який іржить під кожним вершником.

⁷Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році — все від одного сонця?

⁸Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.

⁹Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.

¹⁰А й люди всі — з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.

¹¹У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.

¹²З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними — освятив і до себе наблизив, а деяких — прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.

¹³Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю.

¹⁴Супроти зла — добро, супроти смерти — життя, тож так і супроти благочесного — грішник.

¹⁵Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі — до пари, одне проти одного.

¹⁶А я, останній — я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають.

¹⁷За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив.

¹⁸Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.

¹⁹Тож слухайте мене, вельможі народу, — проводарі громади, насторожіть вуха!

²⁰Синові й жінці, братові й другові, доки живеш — не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.

²¹Доки ще живеш і доки духу в тобі — будь-кому себе не видавай на поталу.

²²Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.

²³У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.

²⁴Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, — роздавай свою спадщину.

²⁵Для осла — паша, палиця і вантаж, для раба — хліб, карність і праця.

²⁶Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки — він шукатиме волі.

²⁷Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому — колоди й побої.

²⁸Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.

²⁹Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається — наклади кайдани.

³⁰Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду.

³¹Коли маєш слугу, хай буде — мов ти сам; він бо — кровне твоє надбання.

³²Коли маєш слугу — вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.

³³Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то — на якій дорозі тоді його шукатимеш?