Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 34 Bible Online

Сирах 34 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 34

¹Надії нерозумного — пусті та марні, і безглуздого окрилюють самі сновиддя.

²Хто вірить сновиддям — скидається на того, що за тінь хапається і за вітром женеться.

³Це сновиддя — згідне з отим, що подоба обличчя в дзеркалі.

⁴Що від нечистого може вийти чисте, а від брехливого — що правдиве?

⁵Ворожба, чарування, сновиддя — речі порожні, це бо маріння вагітної жінки.

⁶Коли їх у відвідинах Всевишній не зіслав, — не прихиляйся до них своїм серцем.

⁷Бо сновиддя багатьох збили з пантелику, й ті, що на них надіялись, — розчарувалися.

⁸Виконання закону має бути без фальшу: досконала мудрість — лише з уст щирих.

⁹Многомандрівна людина — многотна знаннями, і хто дознав досвіду, розумно й розмовляє.

¹⁰Хто не зазнав спокуси, той мало знає, — хто ж бував у подорожах, той набув досвід.

¹¹Багато дечого бачив я під час моїх мандрів, і знаю я більше, ніж можу оповісти.

¹²Нераз потрапляв я у смертельну небезпеку, тож рятувався — завдяки досвідові.

¹³Житиме дух отих, що Господа страхаються: надія бо їхня в тому, хто врятувати їх може.

¹⁴Хто Господа страхається, перед іншим страху не має: нічого не боїться, бо він — його надія.

¹⁵Того душа щаслива, хто Господа страхається, — бо на кого б він зіперся, і хто б його підтримав?

¹⁶Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння:

¹⁷він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров'я, життя й благословення.

¹⁸Приноси з неправно набутого — все одно, що й глузування: дари беззаконних не можуть бути вгодні.

¹⁹Не довподоби Всевишньому нечестивих приноси, і гріхи він прощає — не за численні жертви.

²⁰Мов би сина жертвує на очах у батька, хто приносить жертву з добра нужденних:

²¹таж за нестатків хліб — це для вбогих — життя, і хто й того їх позбавляє, той — просто кровожерний.

²²Вбиває ближнього, хто відбирає його прожиток; позбавляти наймита заробітку — це кров проливати.

²³Один будує, другий руйнує: яка їм з того користь — невже тільки труд?

²⁴Один молиться, другий проклинає — чий же голос Владика вислухає?

²⁵Хто вмивається, доткнувшись мертвого, а потім до нього знов дотикається, — яку бо зискає користь він із свого миття?

²⁶Отак і людина, що за гріхи свої постить, а потім вирушає те саме чинити: хто бо вислухає молитву такого, і яка йому користь із того, що понижався?