Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 40 Bible Online

Сирах 40 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 40

¹Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, — і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки.

²Їхні думки, сердешний страх — міркування про майбутнє, про смерти день.

³Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі;

⁴від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, — скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка.

⁵А під час відпочинку на постельному ложі — сон уночі лише думку заколочує.

⁶Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, — неначе б він утікав від битви.

⁷У хвилину ж, коли мав рятуватись, — пробудився та й чудується, що не було чого страхатися!

⁸Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте:

⁹смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич.

¹⁰Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп.

¹¹Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море.

¹²Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки.

¹³Багатства неправедних, наче річка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи.

¹⁴Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям:

¹⁵нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння — на голій скелі,

¹⁶мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде.

¹⁷Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки.

¹⁸Життя самодостатнього й роботящого — солодке, та над одним і другим — скарбу знахідник.

¹⁹Діти й будова міст ім'я увічнюють, але понад те — винайдена мудрість; стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим — жінка бездоганна.

²⁰Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим — любов до мудрости.

²¹Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим — любий голос.

²²Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим — зеленая нива.

²³Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим — жінка з чоловіком.

²⁴За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує — добродійство.

²⁵Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада.

²⁶Багатство й сила додають відваги, та понад це і те — страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує — з ним не треба й допомоги шукати!

²⁷Острах Господній — наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама.

²⁸Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти.

²⁹Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює — розумний і освічений того вистерігається.

³⁰Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться.