Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 42 Bible Online

Сирах 42 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 42

¹Та таких ось речей аж ніяк не стидайся, і на особу не дивися, гріха уникаючи:

²закону Всевишнього, ані союзу, ані вироку, який розсуджує нечестивих,

³ні рахунку з товаришем у дорозі, ні поділу спадщини серед друзів,

⁴ні точної міри в вазі й терезах, ні придбання прибутку великого чи малого,

⁵ні зискової різниці при купецькому продажі, ані суворої кари для дітей, ані стусанів для раба ледачого,

⁶ані запечатування, коли жінка — лиха, ані замка — там, де рук багато.

⁷Хоч що б ти видавав, усе зваж і почисли, видаток і прибуток — усе запиши.

⁸Не стидайся поправляти безумного й дурного, а й престарого, який з молодими сперечається: от тоді й матимеш справжню освіту, й усі тебе вихвалятимуть.

⁹Дочка для батька — таємний клопіт, про неї журба йому сон проганяє: щоб не відцвіла, бува, ще замолоду, а коли заміжня, то щоб не знавісніла;

¹⁰щоб не опоганилась, дівчиною бувши, щоб не завагітніла в батьківському домі; бувши ж із мужем, щоб не зраджувала, а й, заміжня, не залишилась неплідною.

¹¹Пильно наглядай за неслухняною дочкою, щоб не зробила тебе ворогів посміховиськом, поговором у місті, в народі пліток предметом, — щоб перед численними тебе не осоромила!

¹²Не задивляйсь на вроду ніякої людини, не дозволяй собі з жінками сидіти:

¹³бо від одежі міль виходить, а від жінки — злоба жіноча.

¹⁴Краще чоловік лукавий, ніж споглядно добра жінка: жінка бо наводить ганьбу і сором.

¹⁵Тепер же згадаю про діла Господні й оповім те, що я бачив: Господніми словами його діла здійснились.

¹⁶Сонце, що світить, — на все споглядає, і твір Господній повен його слави.

¹⁷Своїм святим Господь не зізволив оповісти про всі свої чудеса, що їх Господь Вседержитель укріпив, щоб усе тривало в його величі міцно.

¹⁸Дослідив він безодню і серце людське, він прознає їхні наміри потаємні, бо кожним знанням Всевишній володіє, то й передбачає знаки часу.

¹⁹Вік сповіщає минуле й майбутнє, і сліди викриває речей прихованих.

²⁰Ніяка думка його не минає, ніяке слово від нього не сховається.

²¹Мудрістю своєю діла величні він оздобив, — він бо існує від віку до віку: йому не додано нічого, а й нічого не віднято, і ніякого дорадника він не потребує.

²²Любі всі чисто його діла, але ж те, що з них видно — то лише іскра!

²³Усе воно живе й перебуває повіки, для кожної потреби, — і все йому слухняне!

²⁴Усе йде до пари, одне проти одного, — він недостатнім не створив нічого.

²⁵Одне покріплює доброту другого, — тож хто насититься, на його велич споглядаючи?