Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Сирах 43 Bible Online

Сирах 43 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Сирах 43

¹Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави!

²Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!

³Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?

⁴Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.

⁵Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.

⁶Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний.

⁷Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.

⁸Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.

⁹Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:

¹⁰словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.

¹¹Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!

¹²Оперізує небо луком осяйним: її бо нап'яли руки Всевишнього.

¹³Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.

¹⁴Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.

¹⁵Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.

¹⁶На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.

¹⁷Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.

¹⁸Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.

¹⁹Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.

²⁰Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.

²¹Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.

²²Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.

²³За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.

²⁴Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.

²⁵Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.

²⁶Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.

²⁷Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!

²⁸Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.

²⁹Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!

³⁰Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!

³¹Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?

³²Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.

³³Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.