Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Ісая 26 Bible Online

Ісая 26 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Ісая 26

¹І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати.

²Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,

³що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає!

⁴На Господа покладайтесь повіки, бо Господь — скеля вічна,

⁵бо він принизив тих, що жили на узвишшях, — високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох:

⁶ноги вбогих, стопи нужденних його топчуть.

⁷Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.

⁸На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша.

⁹Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.

¹⁰Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.

¹¹Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!

¹²О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші — ти їх чинив нам.

¹³Господи, Боже наш! Інші владики — не ти! Над нами панували, та ми лише тебе — ім'я твоє — шануєм.

¹⁴Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам'ять знищив цілковито.

¹⁵Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.

¹⁶О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.

¹⁷Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях — отак були й ми перед тобою.

¹⁸І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.

¹⁹Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе — роса світла, і земля поверне назад тіні!

²⁰Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!

²¹Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»