Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Левіт 24 Bible Online

Левіт 24 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Левіт 24

¹Промовив Господь до Мойсея:

²«Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.

³Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.

⁴На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.

⁵Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,

⁶і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;

⁷а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.

⁸Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.

⁹Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»

¹⁰Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.

¹¹І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.

¹²І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що велить Господь.

¹³І Господь сказав Мойсеєві:

¹⁴«Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.

¹⁵До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.

¹⁶Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.

¹⁷Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.

¹⁸Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.

¹⁹Хто зранить свого ближнього, — що вчинив він, те й йому нехай учинять.

²⁰Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.

²¹Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.

²²Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо — Господь, Бог ваш.»

²³І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.