Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Єремія 48 Bible Online

Єремія 48 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Єремія 48

¹Про Моава. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, — його спустошено! Кіріятаїм соромом окритий, — здобуто його! Твердиню ганьба обгорнула й прибила.

²Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів. Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.

³Із Хоронаїму крик чути: Спустошення! Страшна руїна!

⁴Моава стерто на порох! Крик долинає аж до Цоару.

⁵Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.

⁶Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!

⁷Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий. Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.

⁸Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне; загине долина, спустіє й рівнина, — слово Господнє.

⁹Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти. Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!

¹⁰Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо! Проклят, хто стримує меча свого від крови!

¹¹Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі. Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю. Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.

¹²Тим же то ось настануть дні, — слово Господнє, — і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.

¹³І застидається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, — своєї надії.

¹⁴Що ви говорите, мовляв, — ми хоробрі й спритні до війни вояки?

¹⁵Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.

¹⁶Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.

¹⁷Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я. Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!

¹⁸Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.

¹⁹Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері. Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, — спитай: Що таке сталось?

²⁰Моав окритий соромом, бо побитий. Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав — пустиня.

²¹Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,

²²і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,

²³і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,

²⁴і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.

²⁵Збито ріг Моавові і зламано його рамено, — слово Господнє.

²⁶Упоїте його до п'яна, бо він проти Господа піднімався. Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.

²⁷Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе? Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?

²⁸Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські! Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.

²⁹Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.

³⁰Я знаю його чванькуватість, — слово Господнє, — його базікання недоладне, його пусті вчинки.

³¹Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.

³²Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері. Паростки твої сягали поза море, до Язеру. На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.

³³Стихли радощі й веселощі в землі моавській. Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.

³⁴Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу. Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.

³⁵Я вигублю, — слово Господнє, — у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.

³⁶Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка; серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.

³⁷У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.

³⁸Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, — слово Господнє.

³⁹Як же його розбито! Плачте! Як же Моав із соромом назад сахнувся! І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.

⁴⁰Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.

⁴¹Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.

⁴²І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.

⁴³Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, — слово Господнє.

⁴⁴Хто втече від жаху, — впаде в яму; хто ж вибереться з ями, — потрапить у сітку. Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, — слово Господнє.

⁴⁵Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум'я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім'я люду гомінкого.

⁴⁶Горе тобі, Моаве! Пропав єси, люде Кемошу! Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.

⁴⁷Та я зміню колись долю Моава» — слово Господнє. Досі суд на Моава.