Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Варух 4 Bible Online

Варух 4 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Варух 4

¹Вона — це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають.

²Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла.

³Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг — народові чужому!

⁴Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, — бо те, що вгодне Богові, знане нам!

⁵Бадьорся, мій народе, пропам'ятко Ізраїлів!

⁶Ви були продані народам не на загин, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам віддано.

⁷Ви бо роздратували того, хто створив вас, жертвувавши не Богові, а демонам.

⁸Забули того, що годував вас, відвічного Бога, і засмутили Єрусалим, вашу годувальницю.

⁹Бо, бачивши той гнів, який зійшов на вас від Бога, вона мовила: «Послухайте, сусідки Сіону! Навів Бог на мене великий смуток.

¹⁰Я бачила неволю моїх синів і моїх дочок, яку наслав на них Предвічний.

¹¹Я з радістю годувала їх, а відпустила із плачем та смутком.

¹²Ніхто хай не радіє надо мною, що стала удовою, покинутою всіма. З-за гріхів дітей моїх я опустіла, бо відхилились вони від Божого закону;

¹³про його заповіді знати не хотіли, шляхом його велінь не простували, ані стежками навчань не ступали, по його правді.

¹⁴Хай прийдуть сусідки Сіону! Згадайте про неволю моїх синів і дочок, яку зіслав на них Предвічний.

¹⁵Бо він наслав на них народ здалека, народ зухвалий, чужомовний, який до старих не має шани, який до дітей милосердя не має;

¹⁶який забрав геть улюбленців удовиці і лишив її самітною, без дочок.

¹⁷Як мені допомогти вам?

¹⁸Той, хто попустив на вас оті лиха, визволить вас із рук ворогів ваших.

¹⁹Рушайте, діти, рушайте, а я, полишена, залишуся самотою!

²⁰Я скинула одежу щастя, накинула свою молитовну волосяницю; взиватиму до Вічного по всі дні мої.

²¹Бадьортеся, діти, закликайте до Бога! Він визволить вас від насильства, від рук ворожих.

²²Бо я сподіваюсь від Предвічного для вас рятунку, і прийде мені радість від Святого через ту милость, що надійде вам незабаром від Предвічного, вашого Спасителя.

²³Я випровадила вас із смутком та сльозами, та Бог мені вас, із радістю і веселощами, поверне назавжди.

²⁴Бо як нині сусідки Сіону бачать полон ваш, так узріють вони незабаром, зіслане Богом, спасіння, яке прийде до вас із славою великою та Вічного блиском.

²⁵Мої діти, терпляче переносіте гнів, що прийшов на вас від Бога. Переслідував тебе ворог твій, але ти скоро його загибель побачиш і на карк йому наступиш.

²⁶Мої ніжні діти ходили дорогами тряскими, їх ухоплено, неначе череду, яку ворог забирає.

²⁷Бадьортеся, дітки, закликайте до Бога, бо той, хто попустив на вас це лихо, про вас згадає!

²⁸А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більш його шукайте.

²⁹Бо той, хто попустив на вас нещастя, поверне вам спасіння й радість вічну.»

³⁰Бадьорся, Єрусалиме, бо той, хто тобі дав ім'я, тебе потішить.

³¹Горе тим, які тебе утискали і раділи твоїм падінням!

³²Горе містам, яким служили твої діти! Горе місту, яке твоїх синів узяло в полон!

³³Бо як воно раділо твоїм падінням і веселилось твоїм занепадом, так буде сумувати над власним запустінням.

³⁴Я заберу в нього радість велелюдного міста, і його бундючність обернеться на смуток.

³⁵Вічного вогонь опаде його багатоденно, демони житимуть у ньому довгочасно.

³⁶Поглянь на схід, Єрусалиме, подивися на радість, що йде тобі від Бога!

³⁷Ось бо повертаються твої сини, яких ти була відпустила. Повертаються громадою зі сходу на захід, на веління Святого, радіючи Божою славою.