Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Числа 32 Bible Online

Числа 32 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Числа 32

¹Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,

²та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: —

³“Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,

⁴земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!

⁵Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!”

⁶І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?

⁷Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?

⁸Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне розглянути землю.

⁹Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.

¹⁰Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:

¹¹Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,

¹²крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. —

¹³Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.

¹⁴І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!

¹⁵Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”

¹⁶Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,

¹⁷а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.

¹⁸Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.

¹⁹Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”

²⁰Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,

²¹і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,

²²і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.

²³Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.

²⁴Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”

²⁵Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.

²⁶Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада.

²⁷Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”

²⁸Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.

²⁹Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.

³⁰Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”

³¹Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:

³²перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”

³³І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.

³⁴І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер,

³⁵Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,

³⁶Бет-Німру, Бет-Гаран, — укріплені міста й кошари для дрібної скотини.

³⁷Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,

³⁸Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.

³⁹А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.

⁴⁰Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.

⁴¹Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.

⁴²Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ям “Новах”.