Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Числа 35 Bible Online

Числа 35 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Числа 35

¹Промовив Господь до Мойсея у степах моавських над Йорданом, проти Єрихону:

²“Повели синам Ізраїля, щоб із спадкоємної посілости своєї надали левітам міста на поселення, та нехай також дадуть їм пасовиська навкруги міст.

³Міста їм будуть, щоб жити там, а пасовиська для їхнього товару, для отар їхніх та для всякої худоби.

⁴Пасовиська навкруги міст, які дасте левітам, простягатимуться від валів міста й далі в поле на тисячу ліктів навколо.

⁵Відміряєте за містом зо східнього боку дві тисячі ліктів, із західнього боку дві тисячі ліктів і з північного боку дві тисячі ліктів, з містом посередині; і то будуть для них пасовиська навколо міст.

⁶Міста ж, які віддасте левітам, — шість міст нехай будуть охоронні, куди міг би сховатись убивця; а крім тих дасте їм ще 42 міста.

⁷Усіх міст, що їх віддасте левітам, буде 48, з їхніми пасовиськами.

⁸Щождо міст, які віддасте з посілостей синів Ізраїля, то в котрого коліна їх більше, візьмете більше, а в кого менше — візьмете менше; кожне коліно дасть із своїх міст левітам згідно з тим, що успадкує.”

⁹Господь промовив до Мойсея:

¹⁰“Скажи синам Ізраїля й повідай їм: Як перейдете через Йордан у Ханаан-землю,

¹¹то виберете собі міста, щоб були вам містами захисту, щоб можна було туди втекти вбивці, який убив когось ненароком.

¹²Міста оті будуть вам за непорушний притулок від месника, щоб убивця не загинув перше, ніж стане на суд перед громадою.

¹³Міста ж, які ви призначите для того, будуть у вас — шість охоронних.

¹⁴Три міста будуть потойбіч Йордану, а три у Ханаан-землі; то будуть міста захисту.

¹⁵Для синів Ізраїля, для чужинця й для приходня, що перебуває між вами, будуть оті шість міст притулком, щоб можна було туди втекти кожному, хто б ненароком убив когось.

¹⁶А коли він ударив когось залізним знаряддям так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

¹⁷Абож коли він ударив когось, кидавши каменюку, від якої можна загинути, так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

¹⁸Абож коли ударив когось чимсь дерев'яним, що ним можна вбити, і той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.

¹⁹Кровомесник сам може скарати душогубця; будь його десь зустріне, то сам може його вбити.

²⁰Коли хтось із ненависти штовхне кого-небудь або навмисне кине щось на кого-небудь так, що той помре,

²¹або, ворогуючи, вдарить його рукою так, що той помре, то вбивця мусить умерти; він — душогубець; кровомесник може вбити душогубця, як тільки зустріне його.

²²Коли ж випадком, не ворогуючи, штовхне кого-небудь або кине на кого-небудь чимось не навмисне,

²³абож, не бачивши того, пустить на нього каменем, від якого можна вмерти, і коли той справді помре, а він же не ворогував з ним і не бажав йому зла, —

²⁴то нехай громада розсудить згідно з цими правилами між тим, хто вдарив, та кровомесником,

²⁵і вирятує вбивцю з рук кровомесника та поверне його назад до міста захисту, куди він був утік; він пробуде в ньому аж до смерти первосвященика, помазаного святим миром.

²⁶Коли ж убивця вийде за межі міста захисту, куди був утік,

²⁷і кровомесник зустріне його за межами міста захисту й уб'є його, він не буде винний;

²⁸бо вбивця мусить сидіти у своєму охоронному місті аж до смерти первосвященика, і лише по смерті первосвященика може повернутись у свою власну землю.

²⁹Ці веління будуть вам установою правосуддя для ваших потомків, де б вони не осілися.

³⁰Кожного, хто вб'є людину, після переслухання свідків, треба вбити; одного лише свідка не вистачає, щоб засудити когось на смерть.

³¹Не прийматимете викупу за душогубця, який повинен умерти: він мусить умерти.

³²Не прийматимете викупу й за такого, хто втікши з міста захисту, хоче повернутися і жити у своїй землі перед смертю первосвященика.

³³Не допускайте, щоб осквернилася земля, де ви живете; кров бо оскверняє землю, і нічим не можна очистити землю від пролитої на неї крови, як тільки кров'ю того, хто кров пролив.

³⁴Не оскверняйте землю, на якій живете й серед якої живу я, бо я — Господь, який живу серед синів Ізраїля.”