Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Авакум 2 Bible Online

Авакум 2 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Авакум 2

¹Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги.

²І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати.

³Бо це видіння — на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться.»

⁴Ось воно бундючне, воно нещире — його серце; а праведний з віри своєї буде жити.

⁵Яке ж воно зрадливе, те багатство! Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку, що немов смерть, завжди ненаситний, що загортає до себе всі народи, всі племена загарбує собі.

⁶Хіба вони не складуть усі про нього приповідку, глумливу загадку проти нього, і не скажуть: «Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить, і хто себе обтяжує заставами?»

⁷Хіба не встануть притьмом твої позикодавці, не збудяться, не будуть торгати тебе? Ти станеш їх здобиччю!

⁸Тому, що ти народів безліч грабував, усі, що зосталися з народів, тебе ограбують: за людську кров пролиту, за насильства над краєм, над містом та всіма тими, що живуть у ньому.

⁹Горе тому, хто лихі здирства чинить для свого дому, щоб на висоті гніздо для себе звити, щоб забезпечити себе від кігтів лиха.

¹⁰Ти вигадав ганьбу твоєму домові; вигублювавши багато народів, накликав гріх на свою душу.

¹¹Бож і каміння зо стін буде кричати, сволоки з риштування будуть їм відповідати.

¹²Горе тому, хто будує місто в крові, хто засновує город на злочині!

¹³Хіба ж то не від Господа сил, що народи для вогню працюють, що люди трудяться надармо?

¹⁴Бо земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море.

¹⁵Горе тому, хто своїх сусідів напуває, хто наливає їм отрути, доки не уп'ються, щоб голизну їхню оглядати!

¹⁶Стидом наситився ти замість слави! Пий же й ти та покажи твій сором! Повернеться до тебе кубок Господньої правиці, ганьба впаде на твою славу!

¹⁷Насильства бо, яких зазнав Ливан, тебе окриють, і знищення тварин тебе злякає — за людську кров пролиту, насильства над землею, над містом і всіма тими, що живуть у ньому.

¹⁸Яка користь із кумира, що його вирізьбив майстер, з вилитої подоби, з брехливого вчителя? Щоб майстер, що його виробляє, покладавсь на нього та виробляв німих кумирів?

¹⁹Горе тому, хто промовляє до дерева: «Прокинься!» «Вставай!» — до каменя німого. Чи ж він може навчитися? Таж він оббитий золотом і сріблом, і духу ніякого в собі не має.

²⁰А Господь у храмі святому своєму, — мовчи перед ним, уся земле!