Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Захарія 11 Bible Online

Захарія 11 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Захарія 11

¹Відчини твої ворота, о Ливане, щоб вогонь міг пожирати твої кедри!

²Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився, — спустошено могутніх. Стогніть, дуби башанські, бо повалився ліс непрохідний.

³Чути пастухів ридання, бо спустошено їхні славні пасовиська. Чути рик левенят, бо спустошено красу Йордану.

⁴Так говорить Господь, Бог мій: «Паси овець, призначених на заріз:

⁵ті, що їх купують, безкарно убивають; ті ж, що продають їх, кажуть: Благословен Господь! Я розбагатів! — і їхні власні пастухи не жалують їх.

⁶Я бо не буду жалувати більше мешканців країни, — слово Господнє. Ось я видам людей, кожного в руки ближнього свого та в руки царя свого, й вони спустошать землю, і я їх не визволю з руки їхньої.»

⁷І я почав пасти овець, призначених на заріз — найнужденніші з отари. Я взяв собі дві палиці: одну назвав я Ласка, а другу Пов'язь, і я почав пасти овець.

⁸І я відкинув трьох пастухів в один місяць, бо моя душа втратила терпеливість із ними, та й їхня душа теж мною бридилась.

⁹І я сказав: «Не буду більш пасти вас! Те, що вмирає, нехай умирає; що має загинути, нехай гине, а ті, що зостаються, нехай м'ясо одне одного пожирають.»

¹⁰Потім узяв я мою палицю, Ласку, й поламав її, щоб поламати мій союз, що я заключив був з усіма народами.

¹¹І він був поламаний того дня, і найнужденніші з отари, що наглядали за мною, зрозуміли справді, що це було слово Господнє.

¹²І я сказав їм: «Коли ваша ласка, дайте мені мою плату, а коли ні, то лишіть.» І вони відважили мені мою плату — тридцять срібних.

¹³Але Господь сказав мені: «Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили.» І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю.

¹⁴Потім поламав я другу палицю, Пов'язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.

¹⁵І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха.

¹⁶Ось бо я поставлю над цією країною пастуха. Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м'ясо ситих і ратиці в них виривати.

¹⁷Горе ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на його рамено й на його праве око! Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне!»