Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Матей 25 Bible Online

Матей 25 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Матей 25

¹“Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.

²П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі.

³Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.

⁴Мудрі ж узяли в посудинках оливу.

⁵Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.

⁶Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!

⁷Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.

⁸А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.

⁹Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців та й купіть собі.

¹⁰І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.

¹¹Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!

¹²А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.

¹³Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.

¹⁴І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.

¹⁵Одному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав.

¹⁶Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів.

¹⁷Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.

¹⁸А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.

¹⁹По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.

²⁰Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, – каже, – ти мені дав п'ять талантів, – ось я придбав других п'ять талантів.

²¹Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.

²²Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане, два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.

²³Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.

²⁴Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.

²⁵Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.

²⁶Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.

²⁷Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.

²⁸Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.

²⁹Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.

³⁰А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.

³¹Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.

³²І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;

³³і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.

³⁴Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.

³⁵Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;

³⁶нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.

³⁷Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?

³⁸Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?

³⁹Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?

⁴⁰А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.

⁴¹Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;

⁴²бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;

⁴³був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.

⁴⁴Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?

⁴⁵А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили.

⁴⁶І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”