Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Матей 8 Bible Online

Матей 8 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Матей 8

¹Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.

²І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.”

³Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази.

⁴Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”

⁵Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:

⁶“Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.”

⁷Ісус каже до нього: “Я прийду й оздоровлю його.”

⁸Тоді сотник у відповідь мовив: “Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.

⁹Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить.”

¹⁰Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.

¹¹Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,

¹²а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.”

¹³І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години.

¹⁴А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.

¹⁵Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.

¹⁶І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,

¹⁷щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”

¹⁸Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.

¹⁹І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.”

²⁰А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.”

²¹Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.”

²²Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.”

²³Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.

²⁴Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.

²⁵Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!”

²⁶А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.

²⁷І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”

²⁸Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.

²⁹І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”

³⁰Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.

³¹Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.”

³²“Ідіть!” – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.

³³А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.

³⁴Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.