Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Лука 12 Bible Online

Лука 12 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Лука 12

¹Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.

²Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.

³Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.

⁴Кажу вам, моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.

⁵Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам: Того бійтесь.

⁶Хіба п'ять горобців не продаються за два шаги? А ні один з них не забутий у Бога.

⁷Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців!

⁸Кажу вам: Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.

⁹Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.

¹⁰І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.

¹¹Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,

¹²бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.”

¹³Відізвався до нього хтось із народу: “Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.”

¹⁴Ісус промовив до нього: “Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами?”

¹⁵Далі промовив до них: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”

¹⁶І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно.

¹⁷І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій!

¹⁸І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток

¹⁹та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!

²⁰А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?

²¹Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”

²²Далі сказав до своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;

²³бо життя більше від їжі й тіло від одежі.

²⁴Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!

²⁵Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть?

²⁶Коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?

²⁷Погляньте на лілеї як ростуть: не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.

²⁸Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!

²⁹І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!

³⁰Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.

³¹Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.

³²Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.

³³Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.

³⁴Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.

³⁵Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.

³⁶Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.

³⁷Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.

³⁸І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.

³⁹Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.

⁴⁰І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.”

⁴¹Тут Петро озвався: “Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх?”

⁴²А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці?

⁴³Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.

⁴⁴Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.

⁴⁵Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,

⁴⁶то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.

⁴⁷Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.

⁴⁸А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.

⁴⁹Вогонь прийшов я кинути на землю — і як я прагну, щоб він вже розгорівся!

⁵⁰Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.

⁵¹Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, — але розділ.

⁵²Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох.

⁵³Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.”

⁵⁴А промовив він ще до народу: “Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете: Дощ буде, — і так воно буває.

⁵⁵І коли дме південний вітер, ви кажете: Спека буде, — і так буває.

⁵⁶Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?

⁵⁷Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?

⁵⁸Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в'язниці.

⁵⁹Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.”