Read Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 Лука 2 Bible Online

Лука 2 - Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963 bible

Лука 2

¹Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.

²Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.

³І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.

⁴Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,

⁵щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.

⁶І от коли вони були там, настав їй час родити,

⁷і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.

⁸Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.

⁹Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.

¹⁰Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:

¹¹Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.

¹²І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”

¹³І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:

¹⁴“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”

¹⁵І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”

¹⁶І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.

¹⁷Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;

¹⁸і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.

¹⁹Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.

²⁰А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.

²¹Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.

²²І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,

²³як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”, —

²⁴і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”

²⁵А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.

²⁶Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.

²⁷Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,

²⁸він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:

²⁹“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,

³⁰бо мої очі бачили твоє спасіння,

³¹що ти приготував перед усіма народами;

³²світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.”

³³Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.

³⁴Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,

³⁵та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”

³⁶Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;

³⁷зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.

³⁸І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.

³⁹І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.

⁴⁰Хлоп'я ж росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.

⁴¹Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.

⁴²І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.

⁴³Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.

⁴⁴Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,

⁴⁵а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.

⁴⁶Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.

⁴⁷Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.

⁴⁸Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”

⁴⁹Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”

⁵⁰Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.

⁵¹І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

⁵²Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.